Музика. Підхопила, притягла, з'єднала, звабила... Розум поступився. Тільки очі обережно питали: пам'ятаєш?
"Пам'ятаю", відповідав боязкий дотик рук.
Тоді чому? Чому так сталося? - тяглося тіло до тіла.
Як вперше... долоні у долоні... його погляд... її аромат... її волосся, шкіра, його сила, ніжність і невимовлені слова.
Говорила музика...
"Люблю... тисячі разів люблю." Лунало скрізь.
Губи мовчали.
"Люблю... більше за життя люблю", - співала гітара.
Губи мовчали.
"Тебе одну люблю", - дарувало сонце своє вечірнє проміння. Без тями,- шепотіла ніч. І розчинився світ довкола.
Єднала музика, а губи мовчали.
"Чому?" питали очі. Ніхто не знав, чому. Скінчилась музика, і все скінчилось.
Тільки губи безсило шепотіли: "Люблю". У тишу...
(C)
