Колючки каштанів ранять
Навіть, коли далеко.
Мерехтять ліхтарі.
Втім, може, просто в око
Втрапив неспокій,
Вишукує пазурі
Звіра, що дивиться звисока.
Танцюємо мокрі від ласки,
Обпечені світлом далеких сузір'їв ,
Обплетені пам'яттю,
Що нею харчується звір.
Де ставити крапки і коми?
Я досі не вивчив цю орфографію дотиків.
То може я ще не готовий
Випускатись зі школи життя?
Багаття жевріє в очах,
Та чи цей вогонь
Так само лякає того хижака,
Як мене?
Хай звір омине.
Хай звір омине.
Хай звір омине.
Амен.
29.05.2023
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 9 червня
Більше від автора
відбитки дат
поезія із самого дна воєнно-зимової апатії
Теми цього довгочиту:
Віршіскутий лютим
актуалізація сумнівів у власній необхідності та реалізованості в ролі поета
Теми цього довгочиту:
Поезіясвідчити
весь оцей зайвий і трохи притягнутий за вуха фаталізм
Теми цього довгочиту:
Вірші
Вам також сподобається
Квіточка.
Один з моїх перших віршів написаний українською мовою,присвячений моєму коханому.
Теми цього довгочиту:
ВіршіДоля родин після репресій
Там, удома, на землях безбатчених,Вітер ніс порожнечу й жах,Вороги їхні хати спалили,А їхні імена стерли в прах.На полях, де колись сміялися,Де жнива золоті цвіли,Лиш мовчання стояло, мов кам’яне,Лиш мовчання, мов тіні війни.
Теми цього довгочиту:
ПоезіяТеми цього довгочиту:
Вірші
