Припинення безконтрольної агресії Ізраїлю - ключ до завершення хаосу і досягнення миру на Близькому Сході.
Для того, щоб правильно інтерпретувати останні події на Близькому Сході, ми повинні спочатку відповісти на наступні питання: Хто хоче хаосу в регіоні і хто його створює? Кому він вигідний, і як можна усунути його з регіону?
Дивлячись на триваючий геноцид в Газі, всім зрозуміло, що Ізраїль і його глобальні прихильники, провідні західні уряди, хочуть хаосу на Близькому Сході, створюючи його в регіоні. Зі збільшенням хаосу на Близькому Сході зростає і можливість зовнішнього втручання. І навпаки, зі зростанням стабільності в регіоні можливість зовнішнього втручання зменшується. Тому світові держави намагаються затягнути регіональні кризи, щоб зберегти залежність регіональних держав від них. Імперіалістичні держави та їх регіональний представник Ізраїль не бажають регіональної системи, яка забезпечить політичну стабільність, соціальний мир та економічне процвітання для держав регіону.
Згідно з домінуючим західним і сіоністським наративом, пріоритетом західних країн на Близькому Сході є національна безпека Ізраїлю. Це велика брехня і дезорієнтація. Триваючий геноцид і одностороння агресія Ізраїлю проти країн регіону, таких як Сирія, довели, що цей політичний наратив не відповідає дійсності.
Першочерговою метою проізраїльських світових держав не є забезпечення національної безпеки Ізраїлю. Всім спостерігачам добре відомо, що жодна держава в регіоні не становить загрози для Ізраїлю. По-перше, це нереально, оскільки жодна регіональна держава не може кинути виклик Ізраїлю, який користується повною підтримкою західних країн. По-друге, всі регіональні політичні гравці, включаючи ХАМАС, заявляють про свою готовність визнати Ізраїль в межах кордонів 1967 року, визнаних резолюціями Ради Безпеки ООН.
По-третє, найзапекліші противники Ізраїлю, Іран та його маріонеткові гравці, також зазнали серйозних втрат. Жодна арабська держава, включно з сусідами, не загрожує Ізраїлю. Наприклад, незважаючи на неодноразові заяви нового сирійського уряду про те, що він не хоче конфліктувати з Ізраїлем, ізраїльська держава бомбардує країну з моменту повалення режиму Асада.
Що робити?
Перш за все, необхідно покласти край необмеженим атакам Ізраїлю на країни регіону. Для цього західні країни, які видали Ізраїлю чек, повинні забрати його назад. Ізраїльський уряд ще більше поглиблює гуманітарну трагедію в Газі. Він перешкоджає надходженню будь-якої гуманітарної допомоги, включаючи такі нагальні потреби, як пшениця і борошно. Він наражає невинних людей, переважно жінок і дітей, на голодну смерть.
Зрозуміло, що необмежене застосування Ізраїлем насильства проти невинних палестинців шкодить не лише іміджу західних країн, але й їхнім національним інтересам. Чим більше західних держав підтримуватимуть Ізраїль, тим більше політичної нестабільності та небезпеки вони зазнаватимуть. Враховуючи потенційний вплив неспроможних або вразливих держав на Близькому Сході, західним країнам доведеться нести певні витрати і виділяти більшу частину своїх ресурсів на цей регіон. Наприклад, тисячі людей мігрували і можуть продовжувати мігрувати до західних країн.
По-друге, арабські країни, такі як Єгипет і Йорданія, які залишилися байдужими до жорстокості Ізраїлю, створили велику напругу та соціальні заворушення. У будь-який момент в деяких арабських країнах можуть статися політичні та соціальні вибухи. Жоден арабський режим не зможе уникнути відповідальності за гноблення в Палестині. Арабські народи, природно, стурбовані майбутнім своїх палестинських братів, які страждають від ізраїльського гноблення протягом останніх 20 місяців. Продовження утисків з боку Ізраїлю може призвести до конфлікту в регіоні.
По-третє, ізраїльський уряд продовжує використовувати присутність етнічних і релігійних меншин, таких як друзи, проти нового уряду. Таким чином, Ізраїль є головним актором, відповідальним за вразливість Сирії. В умовах, коли арабський світ політично розгублений, а іранська регіональна коаліція відходить на задній план, Ізраїль почав грати в дуже небезпечну гру, кидаючи виклик існуванню Туреччини в Сирії. Туреччина, яка підтримує сирійську опозицію з моменту початку громадянської війни в 2011 році, сповнена рішучості продовжувати підтримувати новий сирійський уряд. Тому для Заходу буде великим викликом потенційний конфлікт між Туреччиною та Ізраїлем.
Незважаючи на всі ці аномалії, меншини, що проживають в Сирії, в тому числі курди і друзи, не повинні піддаватися на провокації з боку зовнішніх сил, таких як Ізраїль, і повинні зробити вибір на користь життя в мирі з рештою сирійського народу. Новини з місця подій доводять, що сирійські меншини сповнені рішучості залишатися лояльними до центрального уряду і бажають жити в мирі з рештою населення. Турецький уряд також заохочує меншини в цьому напрямку.
Джерело — Daily Sabah
