Країно молода,
Не дури свої струмки.
Спокон віку - одна лиш ти
Культурою плечем несеш покірно.
Ворога проганяти
Допоможе нам свободи символ,
Стрункий, красивий, слугує оберегом.
Ваших жінок
Проводить до хатини, спокоєм несущим.
Країно молода,
Не дури свої струмки.
Спокон віку - одна лиш ти
Культурою плечем несеш покірно.
Ворога проганяти
Допоможе нам свободи символ,
Стрункий, красивий, слугує оберегом.
Ваших жінок
Проводить до хатини, спокоєм несущим.
Текст про глибокі емоції, втрати та спогади. Він передає відчуття смутку і самотності, коли тіло і душа переживають труднощі. Відстань між людьми створює напругу, але спільні спогади допомагають зберегти зв'язок, навіть у важкі часи.
Описується мрійлива подорож у далекі гори за океан, де панує атмосфера свободи і єдності. Вогнище символізує тепло і затишок, а танець без слів відображає глибокі емоції та зв'язок між людьми. Головним є те, що для щастя потрібна лише людина з музикою в душі
У вірші йдеться про трансформацію почуттів, де герої відмовляються від страждань і обирають любов і тепло. Проте, незважаючи на це, вони відчувають, що темрява все ж наближається, і їхній шлях веде до невідомості.
Автори: Перун та Андерс Пак Нільсен
Білий – це aq, Глечик – bardaq, -lar означає, що вона не одна – Та квітка, що каже нам: приходить весна.
Автори: Перун та Андерс Пак Нільсен
Білий – це aq, Глечик – bardaq, -lar означає, що вона не одна – Та квітка, що каже нам: приходить весна.