Країно молода,
Не дури свої струмки.
Спокон віку - одна лиш ти
Культурою плечем несеш покірно.
Ворога проганяти
Допоможе нам свободи символ,
Стрункий, красивий, слугує оберегом.
Ваших жінок
Проводить до хатини, спокоєм несущим.
Країно молода,
Не дури свої струмки.
Спокон віку - одна лиш ти
Культурою плечем несеш покірно.
Ворога проганяти
Допоможе нам свободи символ,
Стрункий, красивий, слугує оберегом.
Ваших жінок
Проводить до хатини, спокоєм несущим.
У вірші йдеться про надію та відновлення. Вітри символізують зміни, а лелеки — тепло і підтримку. Незважаючи на втому, серце наповнене щемливими почуттями, сподіваючись на те, що світанок принесе нові можливості і не зникне в темряві.
У вірші розмірковується про життєвий шлях, згадуючи про пройдений час, любов та спогади про рідне село. Спогади про перше кохання, яке стало важливою частиною його життя, і прагне віднайти ті місця, де виростав.
Моментами все добре, але дещо не так. Гадати, що тобі не довподоби, починаєш шукати в собі. Розібрати те, скласти те, але картина неповна. Ці рядки про це: пошук, розуміння, прийняття чогось, що може не сподобатися, але буде вірним у душі.
Повертаючись додому з США, президент Володимир Зеленський має справу з російськими наступами, виснаженим суспільством та перспективою енергетичних нестач взимку.
Автори: Майкл Кофман та Стівен Коткін для The Russia Contingency на War on the Rocks
Повертаючись додому з США, президент Володимир Зеленський має справу з російськими наступами, виснаженим суспільством та перспективою енергетичних нестач взимку.
Автори: Майкл Кофман та Стівен Коткін для The Russia Contingency на War on the Rocks