А що таке кохання, я так і не зрозумів. Людина, яку я кохав, стільки давала мені шансів, що я так безглуздо їх втратив, і вона рахує, бачить мене як ворога. Може, діло в мені. Я навчився з цією людиною багато чого і побачив, що кохання не як в голлівудських фільмах, майже ніколи не закінчується хеппі ендом. Це дуже велике випробування для обох, але бачив тільки в її очах те саме кохання. Але треба було саме головне — терпіння і розуміння її потреб і її відчуттів, що я тільки зміг сприйняти тільки зараз. Я роблю дуже ідіотські речі, я намагаюсь якнайшвидше віддалитись від неї, не списуватись і т.д., бо я розумію, вона більше не сприйме мене як кохану людину, не буде хотіти побачити мене і відчути мої дотики і мій погляд. І мене це дуже виводить на емоції, коли вона поводить себе зі мною як зі знайомим, хоча я їй відкрився так, як не відкривався ні з ким. Сподіваюсь, вона колись мене пробачить. Ось такий «хеппі енд».
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 19 грудня
Більше від автора
Чому?.
Чому люди такі жорстокі? Чому я ніколи не відчував те, що називають коханням? Я відчував тільки біль. З людьми, з якими я планував майбутнє, вони робили мені тільки боляче. Зараз дівчина, якій я майже довірився, насправді після того, як ми розійшлися, вже нормально гуляє
Теми цього довгочиту:
КоханняМи всі люди!
Всі ми, як цей іній, але тільки хтось це дуже сильно приховує. З одного боку, ми дуже колючі і холодні, але якщо взяти в руки, ми розтанемо і будемо, як вода з наших очей, яку люди асоціюють зі слабкостями і безпорадністю. Але не треба забувати, яка б людина не була — жорсткою,
Теми цього довгочиту:
ЛюдинаЯ хочу до неї.
Я хочу до неї. Хочу повернути все назад, хочу бачити її закоханий погляд, знову відчувати дотик її рук і присутність. Але між нами будуть кілометри... Якби можна було щось змінити, повернути її – я би віддав усе.
Теми цього довгочиту:
Кохання
Вам також сподобається
Теми цього довгочиту:
Аб'юз“Just One Last Dance”…
Музика. Підхопила, притягла, з'єднала, звабила... Розум поступився. Тільки очі обережно питали: пам'ятаєш?
Теми цього довгочиту:
ПрозаНазивайте мене Олівія або просто - апатичне тіло. Частина 4. Фінал.
Хочеться завершити саме тут. Її історію, але не її життя. Кінець не завжди означає відсутність початку чогось іншого. А шлях до прийняття, ніколи не закінчується на одному лише рішенні. See you soon 😉
Теми цього довгочиту:
Депресія
