Консервація

День, коли падають дерева. Вітер такий, що зносить дах.

Прокинувся від швидкості за вікном. Останні жовті листки падають із гілок на землю протермінованими квитками в один кінець, стаючи добривом для даремної ностальгії...

У якості протидії прудкому вітрові ставлю воду на каву на максимально повільний вогонь. 

Луна від гупання прочиненого вікна в під'їзді химерно чутна, мов крізь сон. Різкі, непердбачувані подуви вітру роздмухують сухе до скреготу багаття внутрішньої тривоги.

Усе у світі стає легким й ефемерним. Ніщо не гніздиться міцно своїм корінням.

Холодно. Це мінус. З плюсів: у зимну пору час іде, скутий низькою температурою, повільніше. Можна більше встигнути, глибше згадати й зрозуміти.

Покладаю всі свої надії на ці подовжені години.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Філософія життя
Філософія життя@deni_look_in

Філософія життя Дениса Лукіна

297Прочитань
5Автори
21Читачі
Підтримати
На Друкарні з 19 квітня

Більше від автора

  • Правий прямий

    Коли чаша алкоголю випита до дна

    Теми цього довгочиту:

    Алкоголь
  • Усі мої бажання

    Прокол клінера-письменника в триповерховому елітному будинку

    Теми цього довгочиту:

    Клінінг
  • Після виставки(Хліб)

    Історія про хліб після відвідин виставки про хліб

    Теми цього довгочиту:

    Хліб

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається