по-перше, короткі тексти писати важче.
по-друге, дівчинка в одній білій шкарпетці — ніяка не вигадка.
Марічці снився абрикосовий цвіт. Напередодні ввечері мама постелила свіжу, випрану постіль. Вона духмяніла ніжними квітами. Марічка, мостячись у ліжку, натягнула ковдру якнайвище, залишивши зовні лише малесенький хвостик заплетеної косички. Посапуючи білесеньким носиком, дівчинка провалилась у сон.
Квітень, м’який вітерець розпускає ту саму косичку й розчісує гребінцем хвилясте волосся. Маленька сидить на похилій горіховій лавці, зробленій дідусем. ЇЇ пухкі ніжки бовтаються у повітрі - ще по-дитячому коротенька, щоб дістатись стопами землі. На ній лише одна шкарпетка. Коротка молочно-біла шкарпетка з рюшами, по якій повзе мураха.
Над її головою гудуть бджоли, перелітаючи з квітки на квітку. Марічка підводить зелені оченята догори й спостерігає справжнє бджолине місто: величезне абрикосове дерево, бутонами квітів скапує запашний перший нектар. Бджоли зі своїми малесенькими відерцями тільки і встигають, що ловити ті крапельки, поки вони не встигли плюхнутись прямо у волосся дитині. На гілочках дерева вознесені сотові висотки. Буяє аромат меду - хтось варить борщ бурштинового кольору. Марічка відчуває рух бджолиних крилець між лопаток. Зараз вона здійметься у повітря.
Рожевою щічкою мандрує дотик. Так пробуджує від сну мама Марічки. Дівчинка не одразу реагує, але таки повільно розплющує заспані зелені очі. Мама ніжно посміхається, цілує в лоб та підводиться, щоб відчинити на провітрювання вікно дитячої кімнати. Марічка сідає на ліжку, скидає із себе м’яку ковдру та бачить, що лише на одній нозі красується молочно-біла шкарпетка з рюшами. Друга - загубилась просторами простирадл. На прикраватній тумбі - чашка теплого молока з гречаним медом. У прочинене вікно залітає бджола, готуючись до посадки.
Доброго ранку, моя мила.
