Лімітка “Madrox” Пітера Девіда.

​​У 1993 році Пітер Девід покинув серію "X-factor" через конфлікти з редактором, у 2004 Девід написав лімітку "Madrox" в рамках імпринту "Marvel Knights" в якій повернувся до роботи з деякими персонажами з свого першого рану.

Наш герой Джеймі Медрокс відкриває своє детективне агентство у місті мутантів, однак коли в барі навпроти офісу Медрокса помирає один з його дублікатів наш герой вирушає в Чикаґо щоб розслідувати це вбивство.

Сама лімітка вийшла нуарною історією з усіма притаманними їй елементами, що не є погано, Девід як ніяк вміє писати та працювати з динамікою між персонажами, плюс за подіями було цікаво спостерігати нехай вони й були досить передбачуваними. З цікавого тут також є те, що деякі дублікати Множника мають свою власну свідомість через, що їх погляди не завжди збігаються з тим, що коїть Медрокс, що додає нашому герою головного болю в деяких моментах.

З суперечливих моментів виділю підсюжет з дублікатом Джеймі, Вульфсбейн та Силачем в якому вони проводять своє розслідування в якому намагаються дізнатися чи зраджує телепатично чоловік своїй дружині, який відчувається аж занадто другорядним та потрібним щоб Ґвідо та Реін було чим зайнятися у цій лімітці. Ну і малюнок Пабло Раймонді сподобається не кожному.

Загалом мені лімітка сподобалася, нехай вона й не є чимось оригінальним, але читалося все досить цікаво, так що загалом можу порадити.

#MultipleMan #XFactor #MarvelKnights

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Циклоп Був Правий
Циклоп Був Правий@Cyclops_Was_Right

Always right, never wrong.

51Прочитань
0Автори
2Читачі
На Друкарні з 6 лютого

Більше від автора

  • Відгук на “Carnage, vol 1: The One That Got Away”

    ​​У 2015 році, Marvel вирішили, що пора дати Карнажу власний онґоїнґ. Сценаристом серії став Ґері Конвей, а художником Майк Перкінс. Тож давайте дізнаємося чи вийшло у них видати, щось хороше в сюжеті "The One That Got Away" який відбувався в перших п'яти номерах.

    Теми цього довгочиту:

    Відгук
  • Відгук на “Illuminati: Life of Crime” Джошуа Вільямсона.

    ​​Серія "Illuminati" від Джошуа Вільямсона зацікавила мене з двох причин. По-перше, Вільямсон все-таки більше відомий як ДСішний автор тому було цікаво побачити його роботу для Marvel.

    Теми цього довгочиту:

    Відгук

Вам також сподобається

  • “Вибрані твори”(1928) Е. А. По

    Щоразу після екранізації того чи іншого твору видатного готика та містика літератури Едґара Аллана По цікавість читача до його творів зростає.

    Теми цього довгочиту:

    Відгук Про Прочитане
  • A Furry Witcher

    Маю упередженість щодо конкурсних оповідань — зарідко мені бувають до вподоби. Тож кілька років не торкався збірки «Багряні ночі». Цей альманах купив радше із бажання підтримати літературний конкурс і фентезі-фестиваль «Брама», аніж із цікавості до текстів.

    Теми цього довгочиту:

    Фентезі
  • Silent Hill (1999 (PS1)). Страшно і без рімейків

    Запустивши уперше, одразу відмітив лячність атмосфери, оточення, гра реально "кошмарна", присутній якийсь дух ethereal, якась жасність, якийсь пекельний відчай, місто не дихає, а видихає приреченість цим лапатим попелом-снігом.

    Теми цього довгочиту:

    Огляд Гри

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • “Вибрані твори”(1928) Е. А. По

    Щоразу після екранізації того чи іншого твору видатного готика та містика літератури Едґара Аллана По цікавість читача до його творів зростає.

    Теми цього довгочиту:

    Відгук Про Прочитане
  • A Furry Witcher

    Маю упередженість щодо конкурсних оповідань — зарідко мені бувають до вподоби. Тож кілька років не торкався збірки «Багряні ночі». Цей альманах купив радше із бажання підтримати літературний конкурс і фентезі-фестиваль «Брама», аніж із цікавості до текстів.

    Теми цього довгочиту:

    Фентезі
  • Silent Hill (1999 (PS1)). Страшно і без рімейків

    Запустивши уперше, одразу відмітив лячність атмосфери, оточення, гра реально "кошмарна", присутній якийсь дух ethereal, якась жасність, якийсь пекельний відчай, місто не дихає, а видихає приреченість цим лапатим попелом-снігом.

    Теми цього довгочиту:

    Огляд Гри