Есе початково було опубліковане у збірці, ім’я якої – «На крихтах власного безсоння, сорому та гордині». Та, своєю чергою, побачила світ у моєму телеграм-каналі. І при всякому бажанні ознайомитися з іншими есеями можна вже безпосередньо там.
Одна вельмишановна в академічних колах людина – до якої я, зокрема, маю глибоку повагу, – на одній з відкритих лекцій стосовно культурного значення Мазепи, сказала: «...Нещодавно хотів розібратися у походженні мему “six-seven”, але так нічого і не знайшов...». А це, Денисе Володимировичу, тому, що 67 – ризома, уособлення постмодерністської філософії з неочевидним поєднанням містики примордіальної традиції; це руйнівник світів.
Що 67 являє собою сутнісно? Треба розібрати кілька складників, які нашаровуватимуться один на одного, але ви маєте намагатися вловити цю тонку суть речей і не заплутатися. Шість є сумою доданків 3+3. Трійка здебільшого відсилає нас до християнства і Трійці, але я пропоную копнути трохи глибше. В кабалі є одна з трьох материнських літер – шин (ש). Її візуалізацію та символічне співвідношення в Таро посіла карта «Страшний Суд», на якій зображено шістьох людей (у Райдера-Вейта; в інших може бути троє, але я їх канонічними не вважаю), що постають із гробів – по суті, родин, адже перед нами встають діти, чоловіки та жінки. Одна родина стоїть ближче, інша – далі. Це пряма вказівка на форму літери шин, яка має три рубці – три язики полум'я, бо сама ця літера відповідає за стихію вогню. Вогонь тут не руйнівний, а очищувальний і перетворювальний, що виступає інструментом очищення – спаленням старого, віджилого, водночас це воскресіння та визволення – пробудження, вихід із «могили» ілюзій та обмежень. Божественний заклик (труба ангела) постає як спалах духовного вогню, який піднімає душу на новий рівень; єдність трьох (батько-мати-дитина) символізує відновлення цілісності, світоглядний синтез і народження нової свідомості. Тобто «Страшний суд» – це вогненне перевтілення й остаточне звільнення душі через очищувальний вогонь Шин.
І що це, вибачте, як не ризома? Сутнісно вона є чимось більшим – адже корінь того символічного перевтілення сучасності є саме 6, – додана трійка до самої себе. І додано до неї 54, аби утворити 60. Для 54 базовим числом є дев’ятка, інакше кажучи – еннеада, як її іменували піфагорійці. Число 9 є уособленням межі, адже часто його називали горизонтом або океаном. Запам’ятайте це. Тепер же до 60 ми додаємо 7. Але перед сімкою нам треба підсумувати те, що ми вже маємо. Тобто шістка має руйнівний характер для будь-якої структури – державної, капіталістичної, неважливо. До того ж усе це значно потужніше, адже це не просто 6, це 60. І ця 60 є межею. Межа, яка тягнеться до чогось нового, адже вона завжди закриває цикл, як дев’ятка, і відкриває ворота нових можливостей. Своєю чергою 7 є, очевидно, найсвятішою та найчистішою цифрою і в юдаїзмі, і в християнстві. У перших є спільний з другими факт створення світу за 7 днів, де під час останнього Господь відпочивав, ознаменувавши Шабат. У кабалі між святами Песах та Шавуот відраховується 7 тижнів. Кожен тиждень присвячений вдосконаленню одного з 7 емоційних атрибутів душі. Існує 7 законів нащадків Ноя. У християн же простежується 7 смертних гріхів, 7 прохань в «Отче Наш», 7 демонів Марії Магдалини, 7 Церков Азії, 7 Таїнств Церкви, 7 дарів Святого Духа – і багато іншого. Тобто це символізує або щось досконале, або те, що може перейти в досконалість, здолавши страшенно деструктивну сутність. А ризома є досконалістю – досконалістю антидосконалості, вільним простором без кінця та краю, початку та фіналу, позбавленим будь-якого внутрішнього, централізованого впливу. Ризома є свобода. І нині наша свобода – «six-seven».
