Ефективні методики подолання симптомів травматичного стресу. Мері Бет Вільямс, Сойлі Пойюла.
Про авторок. Авторки є експертками у сфері травма-орієнтованої терапії. Це Мері Бет Вільямс, психологиня, яка спеціалізується на травмі та допомозі ветеранам, і Сойлі Пойюла, яка розвиває посттравматичну психотерапію в Фінляндії.
Теми. Управління тригерами, робота з уникненням і запереченням травми, проблеми зі сном та фізичні симптоми ПТСР, провина, сором, втрата, емоційна регуляція, дисоціація, травматична амнезія, вплив травми на бачення себе та стосунки з іншими, пошуки сенсу.
Плюси. Цей зошит підходить і для тих, хто має ПТСР, і не ігнорує існування КПТСР. Тут є також розділ, присвячений ветеранам. Ця книга охоплює різноманіття травм, які люди могли отримати, і старається всі взяти до уваги.
На початку авторки фокусуються на підтримці та валідації, ідентифікації того, що сталось, а далі надають велике різноманіття вправ для управління симптомами. Мені сподобалось, що кожна глава має декілька різноманітних вправ, з яких я можу вибрати найбільш для себе ефективну, а ще порефлексувати, яка з вправ мені найбільше зайшла, ЗА ДОПОМОГОЮ ВПРАВИ з книги.
В книзі є дуже багато про роботу з тілом та майндфулнес, що критично важливо для людей з ПТСР та КПТСР. До речі, тут дійсно приділено багато уваги роботи з тригерами, чого мені не вистачало в інших воркбуках, і пропонуються різні техніки.
Мінуси. Розділ про прощення, хоча авторки наголошують, що воно є необов’язковим, здався мені все ж зайвим. Зайвим в сенсі того, що прощення подається як щось позитивне (хоча пробачити не означає виправдати). Для багатьох людей, які пережили травму, прощення аб’юзера є повністю неприйнятним у будь-якій формі.
В книзі досить багато прикладів з життя, що може трохи дратувати - мене в основному це дратує, тому що ці історії занадто генералізовані і до них важко рілейтнутись.
Особливості. Є багато чек-лістів для оцінки безпеки, стану, симптомів, переконань, стійкості і т.д. Велика кількість вправ присвячена релаксації, медитації, джорналінгу,
Сюрпризом для мене виявилось створення таймлайну травми, який дійсно допомагає подивитись на своє життя та проблеми свіжим поглядом. Також книга допомагає передивитись і чітко визначити власні кордони, фізичні та емоційні, що запобігає подальшій віктимізації, вчить казати “ні”, та боротись із суїцидальними думками.
Улюблена цитата. Зростання через травму можливе. Якщо ви несли певну відповідальність, через недбалість або умисел щодо події або подій, які сталися з вами або навколо вас, і ви визнаєте це, ви виросли. Коли ви зрозуміли та прийняли, що вас зрадили, до вас проявили насильство, і що те, що сталося з вами, сталося через дії інших, і це було не з вашої провини, ви виросли. Якщо ви більше не звинувачуєте себе, коли це не була ваша відповідальність, ви виросли. Коли події були зумовлені випадковістю і ви можете прийняти те, що ви стали жертвою випадкової травми, ви виросли.
Висновки. Поки що найповніший робочий зошит, який я бачила, який включає перевірені та ефективні методики управління симптомами, який включає різноманітні вправи та техніки й важливі знання про травму та її вплив на життя, здоров’я та стосунки.
Хто читав, пробував, пишіть свої відгуки.
P.S. Я зізнаюсь чесно, в мене англійська версія, яку мені дуже давно хтось скинув, але є український переклад, який можна придбати за +- адекватну ціну на тому ж якабу.
