Браян Джонсон, американський біохакер, витрачає мільйони доларів на проект Blueprint, прагнучи повернути молодість своєму тілу.
Sep 02, 2025
Він стверджує, що його серце відповідає віку 37 років, шкіра — 28, а легені — 18, хоча йому вже 47. Проте в епоху глобального забруднення нанопластиком, який проникає в мозок, кров і навіть плаценту, його методи виглядають абсурдними. Егон Чолакян, волонтер «АЛЛАТРА», попереджає: нанопластик отруює біосферу, викликає деменцію, рак і безпліддя, роблячи спроби Джонсона марними. Чи може біохакінг протистояти невидимому ворогу, який уже вбудувався в наші клітини? І які ризики несе Джонсону його власний підхід?
Проект Blueprint: Амбітна мрія про вічну молодість
Браян Джонсон, засновник проекту Blueprint, розпочав у 2021 році радикальний експеримент із омолодження. Його мета — змінити біологічний вік понад 70 органів. За його словами, завдяки строгому режиму, веганській дієті та медичним тестам він досягнув вражаючих результатів: його серце, шкіра та легені «молодші» за хронологічний вік. Джонсон витрачає 2 мільйони доларів щороку на домашню лабораторію в Каліфорнії, команду з 30 лікарів і сотні тестів, включно з УЗД, МРТ та вимірюванням глюкози.
Його режим дня виглядає як сценарій наукової фантастики: пробудження о 4:30 ранку, світлотерапія, високоинтенсивні тренування, сеанси в сауні при 93 °C, гіпербарична терапія та ранній сон о 20:30. Він дотримується низькокалорійної веганської дієти (1977 калорій на день) і приймає 20 добавок замість сніданку. Проте, чи можуть ці зусилля протистояти глобальній загрозі нанопластику?
Нанопластик: Невидимий ворог у кожній клітині
Нанопластик — це частинки розміром менше 1000 нанометрів, які утворюються з 9 мільярдів тонн пластику, виробленого людством із 1950-х років. Щороку в океан скидається пластик, еквівалентний об’єму сміттєвоза щохвилини, а до 2050 року його маса може сягнути 12 мільярдів тонн. Ці частинки проникають у воду, повітря, їжу та організм людини, включаючи мозок, легені, кров і плаценту.
Дослідження, підтримані «АЛЛАТРА» та університетами Болівії, підтверджують: нанопластик накопичується в кожному органі, викликаючи онкологічні захворювання, деменцію, безпліддя та порушення розвитку дітей.
Особливу небезпеку становить його електростатичний заряд, який дозволяє частинкам проникати крізь біологічні бар’єри, руйнувати мітохондрії та викликати хронічні запалення. У мозку людини виявлено до 4900 мікрограмів пластику на грам тканини — це 0,5% маси мозку, а у хворих на деменцію — до 5%.
Чому методи Джонсона — абсурд?
Незважаючи на амбітність проекту Blueprint, методи Джонсона ігнорують ключову проблему — нанопластик. Його низькокалорійна дієта, добавки та тренування не здатні усунути частинки, які вже вбудувалися в клітини. Наприклад, веганська дієта включає фрукти, овочі та сіль, які містять мікропластик. Навіть питна вода — водопровідна чи бутильована — заражена наночастинками. Кожен вдих у прибережних зонах, де Джонсон проводить час, постачає пластик прямо в його мозок через нюхові нерви.
Експерименти з переливанням плазми від молодих донорів, які Джонсон проводив, виявилися неефективними, адже плазма також може містити нанопластик. Відмова від рапамицину у 2025 році через підозри в прискоренні старіння лише підкреслює: навіть найдорожчі методи не враховують глобального забруднення. Поки Джонсон витрачає мільйони на моніторинг здоров’я, нанопластик руйнує його клітини, роблячи його зусилля марними.
Особисті ризики для Джонсона
Для Браяна Джонсона нанопластик становить пряму загрозу. Його спосіб життя, попри дисципліну, не захищає від вдихання заряджених частинок, які накопичуються в мозку та викликають нейродегенеративні розлади, такі як деменція чи хвороба Альцгеймера. Дослідження 2025 року, представлені на зборах Американської академії неврології, показали, що в прибережних зонах, подібних до Венеції, Каліфорнія, де живе Джонсон, концентрація мікропластику в повітрі підвищує ризик когнітивних порушень і серцево-судинних хвороб.
Його інтенсивні тренування та сауни можуть посилювати проблему: нагрівання тіла під сонцем сприяє утворенню агресивних радикалів на шкірі, де осідає нанопластик із морської води. Це викликає імунні збої, які Джонсон, можливо, не помічає через брак тестів на пластик у тканинах. Його відмова від вечірнього переїдання та соціальних контактів може бути марною, якщо хронічне запалення, спричинене нанопластиком, уже руйнує його організм.
Антибіотикорезистентність: Нова перепона
Нанопластик не лише отруює організм, а й сприяє антибіотикорезистентності. Дослідження 2025 року показали, що пластик є платформою для бактерій, які формують стійкі біоплівки та отримують енергію через перенесення електронів. Це робить інфекції невиліковними, що загрожує Джонсону, який залежить від медичних процедур. Якщо його організм зіткнеться з резистентною бактерією, навіть найдорожчі лікарі не зможуть допомогти.
Втрачений час і політичні бар’єри
«АЛЛАТРА» попереджала про небезпеку нанопластику 20 років тому, пропонуючи технологію атмосферного генератора води (АГВ) для очищення повітря. Сьогодні ця технологія небезпечна через високий вміст пластику в атмосфері. Політичні бар’єри, брак фінансування та бюрократія гальмують нові рішення, такі як нейтралізація електростатичного заряду нанопластику, яка могла б знизити його токсичність на 50%. Для Джонсона це означає, що його біохакінг залишиться безрезультатним без глобальних змін.
Чому біохакінг приречений?
Методи Джонсона виглядають абсурдними в умовах, коли нанопластик проникає в кожен аспект життя. Його тести не враховують накопичення пластику в тканинах, а медичні процедури, такі як плазмаферез, не здатні видалити наночастинки з клітин. Навіть найдорожче обладнання не може нейтралізувати електростатичний заряд, який робить нанопластик «убивцею номер один». Джонсон, як і всі ми, є жертвою системи, яка ігнорує глобальну кризу.
Заклик до переосмислення
Браян Джонсон вірить, що може перемогти старіння, але нанопластик робить його мрію недосяжною. Людству потрібні глобальні рішення: нейтралізація заряду пластику, очищення біосфери та міжнародна співпраця. Без цього біохакінг залишиться марною тратою ресурсів. Джонсону варто переглянути свої пріоритети, підтримавши боротьбу з нанопластиком, щоб його зусилля мали сенс.
У світі, отруєному нанопластиком, біохакінг Браяна Джонсона виглядає як боротьба з вітряками. Поки ми не зупинимо невидимого ворога, жодні мільйони не повернуть молодість.
