Не-вічне кохання. Ч. 2

Події в історії відбуваються в середині січня, коли різдвяна пора на заході країни вирує на повну.

Я приїхав додому після вокзалу, заварив гарячий чай і подумки, чомусь, попрощався з ним назавжди, бо розумів, що таких моментів більше не відбудеться. Ніколи.

Та він написав, мало того, скинув фото з полиці купе, у ковдрі і теплих підштанниках, в яких йому явно було затісно (все ще думаю, яким чином написати інтимні хтиві речі). Відписав, що вражений був мене побачити, надіслав сердечко. Приємна переписка одним словом. Подякував за мандаринку, і пообіцяв, що не буде її їсти, а візьме її із собою у всі точки своєї подорожі. Добраніч…

На ранок я прокинувся від фото в месенджері.

Обіцянку виконав. Я помітив, що посміхаюсь, як дурень: широко і дещо зарозуміло. Це моя мандаринка, це я її приніс для нього.

Ми переписувались цілий день, про все. Львів, друзі, “моє місто”, погода, секс, алкоголь. Кухня. Так, кухня. Я пообіцяв зварити йому борщ, який певно, буде кращий, аніж секс. Хтозна)

Далі були ще фото. Фото, які додавали впевненості в тому, що моменти ще повторяться. А я вже запитував, коли прибуває потяг в “моє місто”, щоб знову зустріти його.

Вечір, дуже сумбурний вечір. Я курив марихуану. Взяло, але дуже приємно. Бачу повідомлення від нього, що хоче поговорити. Дзвінок, тепла розмова. Для нього точно, бо я в тумані, мені все приємно. Каже, що вращення неймовірні, хизується ними, а потім тихо додає:

Приїжджай, без тебе сумно і холодно..

Я в шоці, бо це не входило в мої плани. Плани фінансові, щодо нього самого планів як таких не було. Кажу, що зараз не можу собі це дозволити. Він ображено каже: “Добре”, і кидає слухавку.

3 хвилини, і бачу в месенджері два квитки до Львова з фразою:

Я хочу тебе бачити!

Я телефоную, і ми говоримо, говоримо наче вже мали у цих стосунках все. Після добраніч засинаю, щоб на ранок прокинутись з температурою, і дзвінком від нього. Дзвінком, який змінив це спілкування на 180°.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Гілка дуба
Гілка дуба@tereveni

132Прочитань
0Автори
3Читачі
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

  • Заміна змінної

    Залишаю цю історію в топі своїх спогадів.

    Теми цього довгочиту:

    Стосунки
  • Не-вічне кохання.

    Казка? Так, але, як виявилось, не моя.

    Теми цього довгочиту:

    Лґбт

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається