Цього тижня багато джазу, трохи готики, альтернативи, трохи гранжу і ще трохи всього. Зібрали новинки, що зачепили, чимось сподобалися, чимось важливі для нас, трошки запізно публікуємо, але пишемо з теплом і любов’ю до справи.
У добірці нема “Обійми дощів”, зате є купа класної іншої музики, а на них буде рецензія окремо, гарна, вам сподобається.
Уся добірка в плейлисті:
Maryan Karpinskyi Experience – Світло
Жанр: джазрок, прогресивний рок
Дата релізу: 29.05.2025
Іван Лисько
Джаз знову рятує від засилля сміття у п’ятничних релізах. І знову стає моїм особистим спонсором спокійних вечорів після роботи й тисячі справ. А ще — чудовий супутник під час прогулянок, коли хочеться трохи відсторонитись від шуму звуків, машин, мотоциклів.
Повернення Мар’яна Карпінського додало впевненості українській джазовій сцені. Мар’ян і компанія знову все роблять добре. Це гарний джаз, що фіксує неквапливий плин часу, задумливо споглядає у небо і шукає світло у неспокійні часи. Maryan Karpinskyi Experience завжди з’являються рідко, але якісно.
Цього разу вони поєднали джаз із прогресивним роком і протяжними блюзовими соло — подекуди на згадку приходить Гері Мур у своїй найкращій формі. Однозначно — до плейлиста найкращого за рік.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
New Brain Trio – Curious Miles
Жанр: джазрок, артрок
Дата релізу: 27.05.2025
Іван Лисько
Торік New Brain Trio здійснили яскраве повернення після шестирічної перерви: випустили достойний альбом Leontovych і переспів «Щедрика». Тепер тріо знову взялися рятувати сірі будні дрібкою краси та магії — у світі, де стільки агресії й втоми.
Сингл Curious Miles — це насичена подорож крізь стилі й емоції. Тут є все: класичний джаз (особливо відчутний у влучних басових партіях), прогресивний рок — для ускладнення структури, й артрок — щоб вибудувати космічну атмосферу та відправити слухача за межі звичного, де можна хоч трохи почаклувати над власними емоціями.
Музика повинна дивувати, пробуджувати уяву й дарувати відчуття фантазії. New Brain Trio з цим впоралися.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Фіолет — Розбіжності
Жанр: alternative rock, poetry pop rock
Дата релізу: 30.05.2025
Антон Кістрін
Ті, хто досі вважає Фіолет винятково лайтовим романтичним гуртом для жіночої аудиторії, — вочевидь просто ніколи не бували на їхніх живих виступах. Можливо, саме ця полярність у сприйнятті й підштовхувала Колоса час від часу вигулювати свої творчі альтер-его в інших проєктах — наприклад, у соціальному темному гранжі з Марним у Кодло або в мелодекламації під фортепіано Євгена Дубовика у поетичному сольнику.
Але у новому синглі гурт не відмовляється бути собою і звучить так, як і має звучати рок-бенд: чесно, з натиском, понаднормово насичено, відчайдушно, гітарно — все, як ми любимо. Не в останню чергу — завдяки гітарам Макса Міщенка і, звісно, сенсам та римам Сергія Мартинюка, які традиційно сприймаються “на розрив аорти”. Найщиріші рекомендації до прослуховування треку “Розбіжності” з вайбом повернення до гаражного коріння!
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
Bartky – Zlospiv
Жанр: Progressive-Guzul metal
Дата релізу: 30.05.2025
Ден Пінаєв
Закуняв я щось, поки їхав з Бортничів у свою альма-матер, і наснилося мені, що Tesseract грає на лірі у мене в навушниках. Прокинувся — а то, виявляється, новий сингл Bartky — Zlospiv. І слухав я його вже до самого кінця подорожі.
З назви нескладно здогадатися: це зовсім не коломийка, а пісня-прокльон. Текст насичений як фольклорними образами, так і солодкою лексикою помсти, яку хочеться вигукувати під час повітряної тривоги.
Перше, що вражає — це неймовірно органічний синтез народних мотивів і технічного прог-металу. Тут і теппінги всередині рифів, і слепові акценти, і синкоповані паузи, що просто зносять дах. А коли починається брейк-даун перед останнім приспівом — все, мене разом з фундаментом і ямкою під фундамент винесло в інший вимір. Як Бастінду. На одного Тотошку стало менше.
Не можна не відзначити і класну реалізацію концепту: важка музика й вокал — наживо, а партії народних інструментів та синтовані підкладки — вшиті в мінус. Це потужно звучить, ефектно виглядає і технічно реалізується без зайвих складнощів. Хоча в майбутньому, гадаю, Bartky прийдуть і до повністю живого сетапу — масштаби релізів натякають.
Звучанням Zlospiv, як би дивно це не прозвучало, трохи нагадує Карну — окремі мелодійні ходи наводять на цю асоціацію. Але технічно це щось ближче до Tesseract або навіть Polyphia. (Пора, мабуть, переставати писати огляди о 5-й ранку.)
⭐️⭐️⭐️⭐️½
Andrii Pokaz, Oleksandr Poliyakov, Miroslav Pyatnikov, Ruslan Semenov — Helix M81
Жанр: modern jazz, fusion
Дата релізу: 30.05.2025
Антон Кістрін
Піаніст Андрій Показ — визнаний майстер імпровізації. Але в новій сонячній і піднесеній п’єсі Helix M81 фортепіанна імпровізаційна партія (як і труба Мирослава П’ятникова) виступає радше інструментом для деконструкції всієї композиційної структури.
Трек побудовано на простому арпеджіо, що звучить у вступі, та типовому для ейсід-джазу груві — ударні й бас тут скоріше тяжіють до брейкбіту або джанглу. Втім, саме всередині п’єси починає розгортатися деконструкція: з’являються подекуди атональні клавішні й мідні партії, які вносять у композицію несподівану напругу.
Згідно з джазовими канонами, наприкінці все повертається до "щасливої" гармонії: музика знову знаходить свою опору в базовому арпеджіо та груві. Helix M81 — це насолода для вух і серця, яку хочеться почути наживо. А поки що — вмикаємо записи й ловимо це сонце в навушниках.
⭐️⭐️⭐️⭐️
typeled – Не один
Жанр: індірок
Дата релізу: 30.05.2025
Іван Лисько
Кожен новий трек Пилипа одразу свідчить про його впізнаваність. Його почерк легко відрізнити від інших, бо він ні на кого не схожий. Він завжди справжній. Сенси в його піснях — одні з найближчих мені.
У новій пісні Пилип — як давній кореш, який дізнався, що у твоєму житті пробігла юрба чорних котів, а люди з порожніми відрами вже сто разів перейшли тобі дорогу. І ось він по-людськи вирішив підтримати: стукає по плечу, ляпає якийсь дурнуватий анекдот і каже щось на кшталт: “Чувак, та забий, йди хляпни пивка. Ти не один. У житті повно фігні. Хворіти — не прикольно, сумувати — не прикольно, тримати все в собі — теж не прикольно. Але ми стягнемо. Бо друзі на те і є”.
І ще він прихопив із собою трохи британських звуків у плеєрі — щоби на душі стало тепліше. Бо твій кореш — крутий, він завжди шарить трохи більше, слухає крутяцьку музику, а ти собі такий додаєш її в плейлист — і радієш.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Phil It – AMARA (EP)
Жанр: intelligent indie pop
Дата релізу: 30.05.2025
Антон Кістрін
Пилип Коляденко продовжує свій виклик — або, якщо хочете, справжню Сізіфову працю — прищепити українському слухачеві смак до якісної, сучасної поп-музики. Саме це і вирізняє його серед багатьох колег по цеху, включно з братюнею по колективу Дмитром Каднаєм, який усе більше тяжіє до естрадного вектору.
Новий міні-альбом AMARA, що складається з чотирьох треків, — це спроба осмислити музику як філософську категорію. Цей мотив розкривається, зокрема, в інтро фінального треку Emma, оформленому як діалог. Якщо раніше Phil It відверто наслідував Ry X — з його мінімалізмом і камерною чуттєвістю, — то цього разу в естетиці чутно радше вплив француза Woodkid: епічність, драматизм, оркестрові натяки. І навіть якщо тут є прямі запозичення — це приклад того, як варто позичати: у найкращих представників світової сцени.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Electric Rime — Is There Still Light? (EP)
Жанр: indie rock, alternative rock
Дата релізу: 30.05.2025
Антон Кістрін
В останні дні весни київські інді-рокери, як і обіцяли, видають EP із трьох треків, у якому не стільки дають відповідь, скільки адресують запитання всесвіту. У фінальному треку Everything Has Changed музиканти констатують незворотні зміни, що відбулися з кожним із нас на цій планеті, яка — судячи з загального настрою релізу — невпинно скочується у прірву.
Спроба розібратися в хаосі, що поглинає світ, стала наскрізною темою багатьох релізів 2025 року. Але якщо в інших це часто обертається деконструкцією сенсів, то Electric Rime на чолі з Аліною Федоровою роблять ставку на безпрограшне: меланхолійний гітарний альт-рок у дусі золотої доби MTV, за яким ми давно скучили.
Так, це полотно і далі нагадує Smashing Pumpkins чи Placebo. Але якщо Біллі Корган і Браян Молко змішували в одному коктейлі гранж, постпанк, готику й глем, то Electric Rime додають у формулу найсуттєвіший інгредієнт — український контекст і щоденну реальність Києва 2025 року. Знайомі форми досі працюють і звучать актуально — зокрема завдяки роботі Кості Пуги та студії «Примат».
⭐️⭐️⭐️⭐️
Прозак — Синові
Жанр: альтернативний рок
Дата релізу: 29.05.2025
Іван Лисько
Василь Прозоров пройшов багато творчих трансформацій — від жорсткого, прямолінійного патріотичного металу до філософського року. Цікаво, що саме ця зміна імпонує мені найбільше. Вона повертає до часів ПНД і дихає світлом, вірою в життя та жагою до дії.
В основі треку — баладна розповідь про чоловіка, який втратив сина на війні. Уся пісня — це сповідь про любов до дитини, про біль, який не вщухає. Герой тут — збірний образ батьків, що пережили таку втрату. Це не адресація комусь одному, а звернення до всіх, хто проходить через цей нестерпний досвід.
Василь завжди вмів щиро й глибоко розповідати складні історії, які залишають емоційний слід. Тим більше, що ця історія — не вигадка, а навіяна його власним військовим досвідом.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Old Cat’s Drama – SIAYVO
Жанр: готичний рок
Дата релізу: 30.05.2025
Іван Лисько
Справжню готику/дарквейв підігнали нам Old Cat’s Drama. Це вам не SadSvit-мармелад з вічно однаковими піснями й темами. Old Cat’s Drama з’являються несправедливо рідко — раніше хоч раз на рік було. І я б хотів більше матеріалу від таких проєктів, що роблять щось неформатне, жанрово непопулярне, більше для вузької, але відданої аудиторії.
У новому синглі Old Cat’s Drama мені чомусь нагадали sportcafe — цими психоделічними відтінками, які ідеально вплелися в готичний саунд і створили дивний, але захопливий контраст. Дуже хотілося б чути Old Cat’s Drama частіше. Я готовий цьому сприяти всіляко, бо такої готики, що справді темна й зловісна — в нас катастрофічно мало.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Herzranheit – Endless Grind
Жанр: thrash / death / groove metal
Дата релізу: 27.05.2025
Ден Пінаєв
Нескінченний угарайнд київських Herzranheit виявився жорсткішим подарунком на кінець травня, ніж останній дзвоник. Тут ви не почуєте вилизаного студійного продакшену — це, радше, класичне, трохи призабуте гаражне їбашилово. І це, своєю чергою, певна гарантія чесності звучання. Гараж не заавтотюниш, не нафаршуєш модними пресетами, не підставиш фальшиві барабани (хоча ми знаємо, що майстри на всі руки бувають). На відміну від багатьох релізів останнім часом, цей — справжній.
Таке звучання має право на свого слухача. До того ж зведення зовсім не погане: інструменти читаються чітко, ear raping’ом ніхто не займається, мікс збалансований.
За жанрову основу хлопці обрали avant-garde groove metal — і, схоже, свідомо дозволили собі змішати все: треш, дез, грув, місцями навіть хеві. Все це одразу викликає в памʼяті ранні Coroner чи Carcass — у той період, коли їх уже відпустив грайнд, але дух сирого бунтарського дез-металу ще пульсував у кожній ноті.
Заголовна Endless Grind повністю відповідає назві — як той комбайн з обкладинки, пре вперед і змітає все на своєму шляху. Друга пісня Groan — вже з більш стриманим темпом і цікаво вибудуваними куплетами, які запамʼятовуються одразу. Обидва треки тримають баланс між мелодикою та качем, тож "groove" у жанровій назві — не просто декорація.
Можна було б дорікнути відсутністю хуків чи соляків, але в такій музиці вони й не завжди доречні. Навпаки — хотілося б більше подібного сміливого матеріалу на українській метал-сцені.
І все ж — наостанок — порада: трохи більше уваги до якості звучання. Зараз воно ще прийнятне, але на сирому матеріалі далеко не заїдеш. Розвиток у цьому напрямку точно не завадить.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Муся — Скло
Жанр: інді-поп, інді-емо
Дата релізу: 30.05.2025
Дмитро Лесик
Виконавець Муся дебютує сольним синглом «Скло». Нещодавно ми чули його гостьовий куплет у треку «В твоїх руках» від Popil, а тепер маємо змогу відкрити повноцінний проєкт на українській інді-сцені.
Перша композиція — про тимчасові деструктивні пориви: бажання побути на самоті посеред вечірки, викричатися або ж розтрощити щось на кшталт тарілок. Ця внутрішня «біполярність» цікаво підкреслена поєднанням м’якого акустичного звучання з нав’язливо гучними барабанами — немов саундтрек до власного емоційного спалаху.
Цей дебют помітно відрізняється від участі Мусі у фіті з Popil — і в цьому відчувається обіцянка: він лише починає ділитися, викладаючи нову музику частинами. І є чимала ймовірність, що повноформатна платівка (якщо така планується) дійсно буде цікавою і небанальною на тлі інших інді-релізів.
⭐️⭐️⭐️⭐️
Zwyntar – На іншому боці ріки (EP)
Жанр: дарк-кантрі
Дата релізу: 30.05.2025
Іван Лисько
Zwyntar, заручившись підтримкою спільноти та шанувальників, змогли відстояти свої принципи у конфлікті з Кварталом 95 щодо авторського права — і вийшли з цієї історії переможцями, з чим ми їх і вітаємо. Після короткої осінньої активності гурт повертається з новим матеріалом — концептуальною подорожжю, присвяченою досвіду втрати під час війни.
Музика традиційно занурена в дарк-кантрі з готичними текстами: знайомі химерні образи, причудуваті персонажі, але адаптовані до теперішньої реальності. Радіо ловить уривки випадкових хвиль — і звідси стилістичне розмаїття: трохи блюзу, трохи вестерну, психоделічного року, навіть вінтажного поп болеро. Попри це, Zwyntar залишаються впізнаваними: банджо, пральна дошка, характерні гітарні рифи й двоголосся тримають основу автентичного звучання.
⭐️⭐️⭐️½
The Artistic Rats — Грань
Жанр: альтернативний рок
Дата релізу: 30.05.2025
Дмитро Лесик
Тернопільські The Artistic Rats нагадують про себе новим синглом «Грань» — треком про балансування між рутиною і нервовим зривом. Це пісня про те, як важко емоційно витримувати постійний потік новин: щоденні жертви, руйнування від прильотів, невизначеність майбутнього — усе це залишає слід, і саме про нього говорить гурт.
«Грань» продовжує лінію, закладену у дебютному синглі «Тиша», але робить крок у бік більшої емоційної напруги. Альтернативний рок із неочікуваним поворотом в акустичну частину та розпачливим скрімо створює відчуття внутрішнього надлому. У цьому є свіжість — хоча загальна стилістика залишається близькою до попередніх робіт.
The Artistic Rats поступово формують власний почерк, і «Грань» — ще один впевнений крок у цьому напрямку.
⭐️⭐️⭐️½
Bakunovych – Нове життя
Жанр: попрок
Дата релізу: 25.05.2025
Іван Лисько
Оце так приємний і добротно зроблений попрок, який може охопити максимально широку аудиторію. Доволі нетривіальні аранжування, розмаїття звуків і відмова від стандартної баладної формули — усе це робить Бакуновича цікавим автором-виконавцем. Зубчасті, різкуваті гітари добре поєднуються з натхненним і піднесеним настроєм треку, додаючи йому трохи нестабільності.
Ще трохи дотиснути аранжування — і вийшов би справжній прогресивний рок, структурно десь близький до Обійми Дощу. Мені хіба що трохи не вистачає сміливості: у цій баладі Бакунович занадто обережний, і замість того, щоб вийти за рамки, він трохи грішить нафталіновим попроком замість того, щоб ризикнути заради чогось більш експресивного.
Але, можливо, так і було задумано — без мети створити мистецьку заяву, а радше чесно зіграти в межах популярного жанру, який, як мені завжди здавалося, цілком відкритий до експериментів.
⭐️⭐️⭐️½
Re-Read — Те, що потрібно зараз
Жанр: еморок
Дата релізу: 30.05.2025
Іван Лисько
Дуже люблю Re-Read уже кілька років. Їхній альбом «Повсякденність, драма, романтика» вважаю чи не найкращим емо-релізом за останні роки незалежної України. І, звісно, такий душевний гурт, апріорі, не може випустити щось геть прохідне. Але — не цього разу.
Різниця між альбомом і новим синглом дуже відчутна. Задачу — максимально просто і щиро підтримати менталочку кожного з нас — Re-Read виконали чудово. “У тебе є сили, ти зможеш, я вірю в тебе” — ці слова звучать саме так, як потрібно зараз. “Неможливо стягнути — та тягнемо знову”, — співає Катя Мікотова, і це звучить як важлива підтримка на порозі великих змін.
Щодо музики — трек значно слабший за попередній альбом. Він звучить радше як філер: аранжування прості, без виразного розвитку, бракує динаміки й музичних поворотів. Усе це створює враження шаблонної роботи, переповненої кліше — як у ліриці, так і у звучанні. Втім, ця пісня цілком може стати чудовим опенером на концертах або частиною не надто концептуального, «легкого» альбому.
⭐️⭐️⭐️
Pilikayu — Скажи наркотикам ні
Жанр: авант-поп, експериментальна музика
Дата релізу: 30.05.2025
Дмитро Лесик
Павло Олефіренко вирішив підтримати антинаркотичний рух і випустив трек у фірмовому стилі Pilikayu — на противагу інді-роковому левковому «Стоп наркотик». Якщо той був сирим, емоційним і персональним, то тут звучання медитативніше: мантрова, мінімалістична форма, яка більше нагадує заклинання, ніж маніфест.
Вийшов такий собі антипод — можливо, й ненавмисний, але показовий.
«Скажи наркотикам ні» увійде до майбутнього альбому Pilikayu з промовистою назвою Будь ласка, не змушуйте мене займатись продажем своєї музики.
⭐️⭐️⭐️
Granat Garden – TOTALLYGONE (ЕР)
Жанр: indie rock
Дата релізу: 30.05.2025
Ден Пінаєв
Другий EP львів’ян Granat Garden більше схожий на повноцінний альбом — і за тривалістю, і за кількістю треків. Тут є інтро, інтерлюдія і навіть натяк на концепцію. Сам гурт позиціонує реліз як концептуальний, та відчути цілісну ідею непросто.
У ліриці складно знайти спільну нитку — навіть в межах окремих пісень. Вокаліст наче бомбардує слухача образами, не лишаючи часу на осмислення, хоча кілька фраз усе ж закарбовуються в голові: «Колір нашої осені синьо-сивий», «Майже за крок», «Білий безкрай». Звучить майже як нейролінгвістичне програмування, хоч і поетично.
Звучанням EP нагадує RHCP часів By the Way чи Stadium Arcadium: жанрово строкато, але не завжди фокусовано. Альтернативний рок, фанк, поп-рок, соул, блюз — усе перемішано. Водночас відсутність хуків і чітких структур у піснях створює відчуття вакууму після прослуховування. Деякі треки (як-от Кілька секунд, Totallygone, Білий безкрай) звучать надто розтягнуто — 5–10 хвилин для двох куплетів і приспіву, які можна було вкласти у 3 хвилини. А Колір осені настільки насичена ідеями, що вже на першій хвилині забуваєш, з чого почалося.
Натомість звук — бездоганний: об’ємні гітари, гучні, але не задушливі барабани, і бас, що традиційно для гурту виконує роль і ритму, і мелодії.
Загалом реліз більше схожий на набір вдалих тейків із джему, ніж на продуману концептуальну роботу. Але потенціал і майстерність музикантів тут безперечно чутно.
⭐️⭐️⭐️
Kateryna Rohova – Мій жаль
Жанр: соул
Дата релізу: 30.05.2025
Іван Лисько
Мінімалістичний соул від молодої, але перспективної Катерини Рогової — на сповідальну, вразливу тематику. Про те, як роз’їдають таргани всередині, про тягар на серці й пошук рідної душі. Після дебютного мініальбому Катерина продовжує шукати себе на ґрунті соул-музики — тієї самої, якої часто бракує дощовими вечорами.
⭐️⭐️⭐️
Ostap Drivko – Немає сил
Жанр: попрок
Дата релізу: 29.05.2025
Іван Лисько
Насправді я нічого не знаю про цього хлопця, але якщо якийсь трек подобається моєму татові — він точно має бути на каналі. Бо тато — найкращий меломан з бекграундом ще з 90-х.
Схоже, Остап продовжує лінію ліричних балад про особисті переживання. Попередній сингл “Падаю” добре зайшов фанатам стильної попси. “Немає сил”, хоча й порушує важливу тему внутрішнього вигорання й депресії, звучить уже надто знайомо — зажовано, шаблонно, гірше тільки проєкт “Після дощу”, який на автопілоті клепле десятки однакових пісень.
Втім, це ідеальний приклад радіоформатної музики, зробленої за всіма законами хітмейкінгу. Аранжування приємні на слух, пісня красива, хоч і передбачувана. Але насправді для пересічного слухача цього більш ніж достатньо. Побачимо, чи вистрелить у TikTok або на радіо.
⭐️⭐️⭐️
