Нова музика тижня. Заключна підбірка

З превеликою готовністю, з чистою совістю і спокоєм на серці презентуємо вам останню добірку в цьому році дайджесту “Нова музика тижня”, а далі колонка йде на канікули і повернеться в середині січня, якщо все буде добре.

Дванадцять нових пісень, в яких українські виконавці хочуть сказати щось важливе, чи висловити почуття підтримки, а ще 7 хороших релізів у нашому плейлисті. Для комфортного прослуховування, посилання ось:

Spotify | Deezer | YT Music

Пиріг і Батіг — Колядницький (LP)

Жанр: модерн-фолк, артрок

Слухати: https://id.ffm.to/kolyadnytskyy

“Пиріг і Батіг” - місіонери української культурної деколонізації, як би пафосно це не звучало. Те, з якою любов’ю, пристрастю та водночас нестандартним поглядом Мар’ян і команда працюють з будь-яким музичним та поетичним матеріалом — чи то авторські пісні, чи спадок замордованих українських літературних класиків — можна переконатись з аудіодоробку та концептуальних живих виступів проєкту.

Але цього року, в особливий передріздвяний період, ці митці дарують слухачеві частку справжньої магії — альбом колядок, співаних у власній неповторній манері та авторських інтерпретаціях. Абсолютно гіпнотизуючий лонгплей, що символічно складається з 12 треків — це занурення, дослідження культурного феномену колядництва та подорож тривалістю у цілу годину регіонами України, а також у часі та просторі.

Починаючи з духопідйомного опенера “Спи, Ісусе, Спи”, що є інтерпретацією колядки авторства українського композитора та католицького священника Йосипа Кишакевича, і закінчуючи космогонічною обрядовою піснею “Ой, Як То Ще Було Із Нащада Світа…”, цей альбом ніби здійснює повний оберт по колу на орбіті самого єства українського духу і відчуття ним найважливішого з релігійних свят.

В ідеальному світі можна було б припустити, що цей альбом складе конкуренцію масмаркетному різдвяно-новорічному музичному контенту та заїждженим мегамолл-поп-джингл-беллзам. Але цей альбом-скарб стане саундтреком зимової пори не для кожного, бо ця добірка пісень-порталів ну ніяк не вкладається на одну поличку з “All I Want For Christmas Is You”. Хоча у нас теж має нарешті з’явитись своя умовна “Silent Night”.

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

Gordiy Starukh - Світло (LP)

Жанр: неофолк, етнотроніка

Слухати: https://album.link/vpsgdmrx8hb7m

Цьогоріч напередодні Різдва в українському музичному просторі з’явилось, як мінімум, два альбоми, що мають неабиякий потенціал стати саундтреками зимового святкового циклу. На відміну від камерних дослідників і глибоководних музичних дайверів “Пиріг і Батіг”, Гордій Старух у своєму новому альбомі колядок “Світло” дарує слухачеві неочікувано широку і подекуди непередбачувану палітру жанрів, у яких звучать інтерпретовані ним традиційні колядки з різних регіонів України.

Гордій не вперше звертається до колядок як фольклорного феномену і навіть пише власні авторські пісні, адже обрядові пісні — це взагалі той матеріал, що інспірує всю творчість митця. Втім, швидкоплинний і барвистий, як галасливий вертеп, що зненацька вривається у хату, 25-хвилинний альбом “Світло” — це новий рівень переосмислення колядок.

Адже серед треків альбому ви почуєте бурхливе розмаїття музичних напрямків, від акустичного дабстепу до джанглу з дитячим хором, та від індіроку, замішаного з неофолком, до синтвейву із вкрапленнями етнотроніки (чи навпаки). Втім, головна особливість цього доволі сміливого і безперечно мистецького експерименту — невіддільне відчуття і дух свята, що наповнює весь альбом від першої до останньої секунди.

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

Omana — Скелети

Жанр: альтернативний рок, антигоспел

Слухати: https://song.link/Omana_Skelety

Поки артисти всіх жанрів намагаються видати хоч якийсь притягнутий за вуха, але умовно новорічно-різдвяний контент, Omana в цьому всьому мали й продовжують поповнювати свій пісенний бестіарій новими персонажами. Тепер у компанію до демонів, вампірів і ще чортзна-кого додались Скелети. Новий сингл рокерів — це знайома і впізнавана містично-іронічна Omana з власним кодом художніх засобів, концепцією та всесвітом. Саме цей джентльменський набір завжди вирізняв гурт поміж когорти представників українського альтернативного року, автоматично підвищуючи цікавість до себе.

Розуміючи беззаперечний факт, що дещо видатне у сучасній музиці може з’явитись лише на перетині субжанрів, Omana свого часу хитро і доволі вдало заміксували гранжеве звучання та естетику із готичними сенсами. А хитрість у тому, що гурт позбавлений похмурого декадентського вайбу, притаманного артистам в жанрі “нечисть-рок”, а живі виступи за настроєм — не чорна меса, а хелловінська вечірка у коледжі. І відсутність надмірної карнавалізації та загравання з хоррор-образами насправді є плюсом гурту.

У “Скелетах” відчутна цікава гра із композицією. Трек відкривається рифом з потужним низьким синтезаторним арпеджіо а-ля Muse, в розвитку має більш лайтову динаміку, загравання з інді-роком і стоунером, а ближче до кульмінації — то й взагалі шматочок псевдогоспелу. Точніше, “антигоспелу”, який і стає ключовим художнім тропом пісні. А серед ранжувальних цікавинок, майстерно захованих у цей киплячий борщ — тендітний жіночий бек-вокал у пре-хорусах. Коротко кажучи, “ой, жахи, ой-ой-ой”… Однозначно — одна з найяскравіших рок-прем’єр грудня.

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

Хвиля Кульового – яв

Жанр: електроніка, інструментальна музика, прогресивний рок

Слухати:

Проєкт Артура Брутевича “Хвиля Кульового” – один із тих нішевих гуртів, про який варто нагадати. Жанрово це суміш електронної музики та року, від даунтемпо та трансу до ембієнту та соулу. Цьогоріч вийшло два серйозних релізи – альбом “…і ніч іде” та триптих “Либідь”.

Новий сингл “яв” – це частина з майбутнього диптиху “яв/ирій”. Це проста, проте приємна робота тривалістю 13 хвилин, розділена на 2 треки. Проста, бо це інструментальна музика, що заворожує своїм калейдоскопом звуків. А приємна, бо фактично є як детоксом від прослуховування ліричних пісень, так і незалежною роботою, яку приємно увімкнути для фокусування.

⭐️⭐️⭐️⭐️

Марія Квітка, Bunht – Сама

Жанр: фольк

Слухати: Spotify | Deezer | YT Music

Новий трек від мисткині Марії Квітки — і одразу в топ найкращих! Голос Марії ідеально гармоніює з тонко витканим інструменталом Ярослава Татарченка. Хімія між ними просто неймовірна, і складно уявити інший саунд для цієї композиції. Марія вкотре доводить, що її любов до народних мотивів — це не просто декларація. Вона майстерно поєднує фольк з електроакустичними аранжуваннями, створюючи щось по-справжньому унікальне. Наполегливо рекомендую звернути увагу! Це нетривіальний і надзвичайно стильний приклад сучасного фольку.

⭐️⭐️⭐️⭐️ 

Liia – Сухоцвіти

Жанр: альтернативний рок, індіпоп

Слухати: https://id.ffm.to/sukhotsvity

У виконавиці Liia відбувся також вихід дебютного повноформатного релізу. «Сухоцвіти» – це приємна концептуальна історія, де відчувається емоційна градація.

Реліз відкриває цікаве інтро, яке плавно переходить у раніше видані сингли. «Дарниця» тяжіє більше до альтрокових мотивів, який задає декорації історії: щире кохання у роки російського вторгнення. «Листи» ж продовжує цю лінію, проте створює певну проблему: перша серйозна сварка, за якою йде усвідомлення швидкоплинності стосунків. І відразу після цього йде контрастне піанінне інтро, що вже переходить до іншого етапу історії.

Liia випустила один із щемких та цікавих гармонічних мініальбомів. Адже тут знайшлося місце для експериментів, а також для певного зв’язку усіх треків у повноцінну історію про стосунки, які інколи просто потрібно завершити, щоб з новими силами рухатися далі.

⭐️⭐️⭐️⭐️ 

To Eternity – Еллі (EP)

Жанр: індіпоп

Слухати: https://id.ffm.to/elli

Від амбасадора найпозитивнішої пісні 2022 року («Несмачний мед») вийшов анонс шматочка пазла майбутнього альбому. Мініальбом «Еллі» – це в першу чергу про саморефлексії автора. І все це під шаром індіпопу, що часом відходить від одноманітного шаблону у сторону арендбі та хіп-хопу. Особисто мене реліз заінтригував, тому з нетерпінням чекаю на розкриття усього альбому.

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

Мініальбом To Eternity вигідно вирізняється на тлі типового українського індіпопу: ні сліду шаблонності, жодного конформізму чи поверхового підходу. І пояснення цьому просте: креативна фантазія і невимушена легкість Даніеля Оутоньє дарують емоції комфорту і сонячного тепла. Даніель, схоже, має власний рецепт, як створювати треки, які зігрівають слухача своїм теплим і легким звучанням.

На 4 піснях Даніель граційно міксує індіпоп із хіп-хопом, соулом, додає краплини п’янкого r’n’b і грайливого фанку. Його креативність втілюється в жанровому різноманітті, яке гармонійно доповнюють Liia i Katenko. Для довершеності картини бракує лише вокальних партій Yarima чи Жені Толочного, які могли б перетворити цей реліз на справжній “dream album”. Втім, і без того мініальбом вражає – особливо трек “Якщо я був би”, який, на мою думку, заслуговує звання найсильнішої композиції. To Eternity – це яскравий приклад того, як звучить якісний український індіпоп.

🌟🌟🌟🌟

The Pamphlets – Зірки

Жанр: попрок

Слухати: https://fanlink.tv/the-pamphlets

Спершу на першому куплеті нового треку The Pamphlets одразу пригадується стиль довоєнного Фіолету, з притаманною їм меланхолійною лірикою. “Зірки” – це пронизливий трек про надію, яка приходить навіть тоді, коли здається, що світла не лишилося всередині себе. На відміну від шаблонного інді-попу, як-от “Оверсінк”, “Зірки” звучать не так вторинно, але теж тримаються інді-естетики. Цей сингл має шанс затриматися в плейлистах слухачів завдяки обнадійливому сенсу та відчуттю підтримки. Однак мені трохи сумно за фанковими мотивами групи.

⭐️⭐️⭐️

Postman – The Great Summer Drift

Жанр: індірок

Слухати: https://www.liinks.co/postman

З упевненістю можу сказати, що належу до давніх шанувальників Кості Почтаря ще з часів неіснуючого гурту 5 Vymir та стежу за проєктом Postman з моменту його створення.

Проте новий сингл The Great Summer Drift мене відверто розчарував. У ньому бракує душі й емоцій, які завжди вирізняли його роботи. Композиція звучить гладко, як ніби створена механічно, без глибокого задуму.

У Кості є набагато кращі треки з цікавішими сенсами й аранжуваннями. Відчувається, що Костя усе намагається перевершити рівень альбому “Змінилося багато. Змінилося нічого”, закритися від світу, розібратися у собі, проаналізувати помилки.

Костя вже давно намагається переосмислити своє звучання, але, здається, загубив ту теплоту й щирість, яка робила його ранні роботи такими особливими. Спроба відхилитися від інді-фольку на користь більш інді-рокового звучання, можливо, й амбітна, але наразі виглядає як крок назад. Але усі ми чудово розуміємо, що його найкращі твори позаду. Сподіваюся, що майбутні релізи повернуть нас до того Postman, якого ми любили.

🌟🌟🌟

Mulenko — Ну скажи

Жанр: джазрок

Слухати: Spotify | Deezer | YT Music

Цікавий трек з огляду інтерпретування лірики Симоненка й хитросплетеного оманливого сприйняття. Спершу подумалося, що це досить незвичайний кавер на Kozak System, бо ну все у ньому дуже схоже, навіть вокальна манера. Тобто все. Утім, це не переспів Козаків, на щастя, як виявилося, а своєрідне переосмислення легендарного вірша у дещо театралізованій версії. Тут ліричний герой не наївний романтик, як у Симоненка, а егоїстичний реаліст, який слухає джазрок, п’є сухе вино і впевнений, що вони може зустрінуться. Піду-но я ще раз послухаю Макса Параграфа. Дуже люблять ці виконавці фатальні кінцівки романтичних історій про кохання. Ну, скажи, хіба не фантастично…?

🌟🌟🌟

Фольга – подалі з міста

Жанр: індірок

Слухати: https://ffm.to/podali-z-mista

Фольга, здається, запізнилися з релізом пісні, бо цей крутенький індірок мав би вийти у травні, липні або вересні. У грудні атмосфера Щедрика і колядок. Однак, у Фольги вийшов хороший сингл, що стилістично продовжує шлях модного індіроку з брудними гітарами, ламаними конструкціями та інтровертною лірикою про циклічність життя у великих містах і намаганням втекти від психологічного тиску у містах.

🌟🌟🌟 ½

Відчувай! – Міміка

Жанр: металкор, емокор

Слухати: https://linktr.ee/vidchuvaiii

Альт-рок гурт “Відчувай” все ще не дійшов до релізу дебютного альбому, тому випустив другий сингл цього року – металкор “Міміка”. Попередній, “Контроль”, авдиторія прийняла не так тепло, як перші три.

Нова робота, порівняно з попередніми релізами, не так чіпляє приспівами, а експерименти не виділяють її серед інших представників цього жанру. Але навіть попри це приємно розуміти, що гурт все ще існує та рухається у певному напрямку.

⭐️⭐️⭐️