У той час як нова адміністрація визначає свій зовнішньополітичний курс, більш міцне партнерство між Центральною Азією та США може слугувати моделлю для взаємовигідної співпраці.
Інавгурація Дональда Трампа як 47-го президента США збігається зі значною віхою у відносинах між Центральною Азією та США: 10-річчям формату С5+1. Двопартійна підтримка в США вже давно лежить в основі взаємодії з Центральною Азією, але повернення Трампа на посаду президента викликало новий оптимізм щодо потенціалу для поглиблення стратегічних зв'язків між США та регіоном. Хоча Центральна Азія, можливо, не належить до головних зовнішньополітичних пріоритетів адміністрації Трампа, регіон зберігає оптимізм щодо поглиблення партнерства зі Сполученими Штатами.
В останні місяці спостерігається помітне зростання інтересу до Центральної Азії серед американських політиків. Під час нещодавніх слухань у сенатському комітеті з міжнародних відносин сенатор Стів Дейнс (республіканець) підкреслив стратегічну важливість Центральної Азії, наголосивши на необхідності мати «більше друзів у Центральній Азії» після виведення американських військ з Афганістану. Він підкреслив важливість формату С5+1, виступив за поліпшення торговельних відносин з регіоном і закликав скасувати застарілу поправку Джексона-Веніка.
Крім того, американські експерти закликали до посилення офіційної взаємодії, включаючи сприяння першому в історії візиту президента США до регіону, двостороннім візитам лідерів Узбекистану і Казахстану до Вашингтона, а також поглибленню співпраці у сферах безпеки, енергетики, транспорту і критично важливих корисних копалин. Все це свідчить про потенціал для позитивних зрушень у політиці США щодо Центральної Азії.
Оскільки ми вступаємо в нову еру стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами за адміністрації Трампа, є кілька ключових сфер, де співпраця може бути посилена.
Перш за все, Сполучені Штати можуть поглибити свою взаємодію з Центральною Азією через політичний діалог на високому рівні. В епоху глобальної невизначеності країни регіону все більше прагнуть колективно відстоювати свої інтереси на міжнародній арені та координувати зусилля для подолання спільних викликів. Візит на високому рівні чинного президента США до Узбекистану та сусідніх країн символізував би це прагнення і підкреслив би важливість регіону.
По-друге, Сполучені Штати також можуть отримати вигоду від підтримки проектів з розвитку зв'язку. Центральна Азія, що лежить в основі стародавнього Шовкового шляху, відроджується як важлива сполучна ланка між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем. Зокрема, Узбекистан очолює регіональні ініціативи з розвитку зв'язку, такі як розробка другорядного маршруту Середнього коридору через Туркменістан і Узбекистан. Ці проекти зміцнюють ланцюги поставок і диверсифікують транспортні маршрути через Євразію.
Ще однією трансформаційною ініціативою є залізниця Узбекистан-Афганістан-Пакистан, яка значно скоротить час доставки товарів з 35 днів до трьох і знизить транспортні витрати на дві третини. З остаточним маршрутом (Термез-Найбабад-Логар-Харлачі), узгодженим у липні 2023 року, і першими вантажними вагонами, що прибудуть до Найбабада в серпні, цей проєкт є важливою віхою в розвитку регіонального сполучення.
Зростаюча інтеграція Центральної Азії із західними торговельними шляхами, зокрема через мультимодальний Середній коридор, відкриває нові можливості для залучення США. Підтримка Сполученими Штатами таких ініціатив зміцнить регіональну стабільність і відкриє нові торговельні можливості для американського бізнесу.
По-третє, економічна взаємодія США з Узбекистаном може бути найкраще реалізована через більш активне залучення приватного сектору, який каталізує стійку і всеосяжну економічну трансформацію. Разом Сполучені Штати і Узбекистан можуть визначити пріоритети і розвивати стратегічні ділові партнерства, де інвестори і зацікавлені партнери будуть залучені до таких секторів, як технологічні інновації, цифрова комерція, видобуток корисних копалин, агробізнес, фінанси, банківська справа і багато інших. Наприклад, співпраця у сфері критично важливих мінералів і рідкоземельних елементів може допомогти США диверсифікувати свої ланцюги поставок, посилити свою оборонну, виробничу і технологічну конкурентоспроможність.
По-четверте, США також можуть співпрацювати з країнами Центральної Азії в питаннях боротьби з тероризмом, безпеки кордонів і регіональної стабільності, що відповідають їхнім спільним інтересам. Виведення американських військ з Афганістану і триваючі конфлікти на Близькому Сході посилили загрози з боку екстремістських ідеологій і терористичних організацій. Аналітики Інституту Хадсона підкреслюють, що зміцнення партнерства США з країнами Центральної Азії має вирішальне значення для боротьби з тероризмом, підтримання регіональної стабільності та запобігання загрозам, що походять з Афганістану.
По-п'яте, Узбекистан і США підтримують відкриту глобальну економіку, засновану на правилах. Розширення співпраці в рамках міжнародних платформ, таких як Організація Об'єднаних Націй та С5+1, може принести відчутні результати в таких сферах, як розвиток інфраструктури, енергетика, захист навколишнього середовища та адаптація до зміни клімату. Оскільки Узбекистан прагне приєднатися до світової економіки, Ташкент розраховує на розширення співпраці зі США у питанні вступу до Світової організації торгівлі, що є абсолютним пріоритетом для узбецького уряду.
Крім того, меморандум про взаєморозуміння на суму 1 мільярд доларів, підписаний з Корпорацією США з фінансування розвитку (DFC) у 2021 році, обіцяє сприяти регіональній економічній інтеграції та процвітанню.
За останні кілька років Консультативні зустрічі глав держав Центральної Азії, започатковані у 2018 році, стали важливою платформою для зміцнення регіонального співробітництва. Останні глобальні тенденції та регіональні події відкрили для Центральної Азії нові шляхи для посилення співпраці з Каспійським регіоном та реалізації незалежних траєкторій зростання. Включення Азербайджану до цих зустрічей з 2023 року підкреслює зростаючу важливість співпраці між Центральною Азією та Південним Кавказом. Спільний розвиток транспортних коридорів сприяє торгівлі та зміцнює економічні зв'язки, закладаючи основу для стійкого та взаємопов'язаного майбутнього.
Зміна геополітичного ландшафту надає США унікальну можливість прийняти більш проактивну зовнішню політику щодо Центральної Азії. Поглиблюючи партнерство у сфері торгівлі, інвестицій, науки, технологій, освіти, розбудови потенціалу та залучаючи міжнародні фінансові інституції, США можуть допомогти Центральній Азії зміцнити стійкість і досягти сталого зростання.
Оскільки адміністрація Трампа визначає свій зовнішньополітичний курс, міцніше партнерство між Центральною Азією та США може слугувати моделлю взаємовигідного співробітництва, сприяючи регіональній стабільності та відкриваючи нові можливості для економічного та стратегічного співробітництва.
