Чому я захищаю будь-яку їжу і ніколи не сварю людей, щоб вони не їли?
Якщо це, звичайно, не шкодить їм відразу і з порога, на кшталт алергії або ціаніду.
Все просто. Я люблю їсти)) Окей, про це ви вже знаєте 😂
Та мене лякає жорстке божевілля на їжі. Так, я сама небагато (або багато) куку на їжі. Я дійсно на око визначаю калорійність, а ще з вигляду людини можу сказати приблизну норму кбжу на схуднення або набір. Але зараз не про це.
Наш світ дуже тривожний. Ми турбуємося про сім'ю, роботу, що подумає суспільство.
А ще, наше суспільство обов'язково має схвалювати з ким ми спимо, в кого віримо, як виховуємо дітей та, найголовніше, як виглядаємо.
Звичайно, суспільству є справа до того, щоб ми були здорові. Це пряме навантаження на багато процесів соціуму і ковід нам це показав. Але суспільство трохи загналося. А наш мозок і радий старатися, звикнувши до вічної тривоги.
І звідси з'явився новий розлад харчової поведінки - орторексія.
Цей розлад поки не прийнято в МКБ (міжнародний класифікатор хвороб), але, що як приймуть, судячи з того, як ця зараза крокує світом.
Орторексія – розлад прийомів їжі та/або харчування, який характеризується нав'язливим прагненням тільки до «здорового», а це все призводить до конкретних обмежень у виборі, а ще це обмеження по макросах (читай, вітамінах).
Люди, які страждають на орторексію, втрачають всілякі інтереси, крім «корисної» їжі. У гостях вони обурюватимуться, що їм нема чого їсти, якщо раптом на столі опиняться яйця з мазіком, а бургери — верх ланцюжка отруйних продуктів. При цьому, на смак їм начхати, можуть давитися пророщеною гречкою і забороняють собі цілі списки продуктів, наприклад, під роздачу потрапляють глютен, лактоза, крохмаль, дріжджі, кофеїн, консерванти, хімія та інше.
І в житті у них не залишається нічого, крім цієї "корисно-здорової" їжі. Вони вивчають етикетки, вірять у змову фарми, бачать у звичайних продуктах лихо найлютіше. І вірять інтернетику (хоча, я теж говорю в інтернеті).
Але погляньмо на всі ці статті про корисність?
Гостре шкідливе, але каєнський перець – молодець. Чим молодець? Як молодець? Не зрозуміло.
При схудненні допомагають апельсини, але цитрусові шкідливі через кислоту.
Якщо, раптом, можна молоко, то тільки від молодої корови-незайманки, кип'ячене молоко відмінно, але пастеризоване молоко – викинути на смітник! А нічого, що пастеризація – це повільне кип'ятіння?
Квашена капуста – це погано. Дуже погано! Там же гниття! Але ферментовані продукти корисні для нашого біома. Щоправда, капустка це теж ферментація, але це дрібниці.
Мій улюблений мед. Мед корисний, а цукор не. З корисністю цукру сперечатися не буду, а ось мед – це цукор!
У принципі, занепокоєння своїм здоров'ям – це хороша ідея. І їжа нам у цьому допомагає. Але начхати на свої смаки, забороняти собі шоколад чи гречку з молоком, бо хтось в інтернеті сказав, що це шкідливо – дурня. А, тим більше, нести це в маси, не розуміючи фізіологічних процесів організму – у жодні ворота не лізе.
Це дуже сильно впливає на тривожність. Зозулька наша не залізна, їде швидко, та так, що ми й самі не можемо зрозуміти. А тут, за тривожністю, привіт депресія, розлади харчової поведінки, коротше, повна шкода фізичному та ментальному здоров'ю.
Справа в тому, що, наприклад,
• свіжі овочі нівелюють шкоду червоного м'яса. Звідси стейк із салатом. Та й саме червоне м’ясо не таке й погане.
• Кисломолочка та молочка годують наш біом, тому іноді солодкі йогурти лише у касу, як кажуть. Краще, звичайно, не солодкі, але якщо хочеться сир із варенням, то чому б і так?
• Фрукти взагалі наші друзі на віки! І чим різноманітніше, тим краще! Калорійні банани та виноград? А калій, марганець і хром у бадах питимемо? Коротше, їмо.
• Гостре? Так, будь ласка, головне, щоб ваш шлунок його нормально сприймав.
Тому слідкуємо за своїм харчуванням, але не впадаємо в крайнощі. Дозволяємо собі радості життя, іноді їмо шоколад, іноді стейки, іноді картоплю з маку, але збалансовано харчуємось загалом і радіємо життю! І не клеїмо ні на кого ярлики! Хто б як не виглядав, це їхня справа, а не ваша і не моя.
А якщо помічаєте, що вас лякає їжа, то не несіть це в інтернет. Краще сходити до психолога чи психіатра та розібратися, звідки ноги у цього страху. Тому що ні тренер, ні нутриціолог тут вам не допоможуть. Це вже є зона компетенції медицини. Зауважу, що доказова медицина!
