Перший вірш на цій сторінці. Не знаю, як описати.

-без назви

Будеш сонцем миготіти,

Буду промінці ловити,

Буде тепло, буде люто,

Буде літо, буде спокій.

Візьмем пір'я пташки тої,

Візьмем білий ми пергамент.

На пергаменті струною,

Як на снігу, мов золою,

Виведу я кілька ліній.

Кілька ліній - сонця промінь.

Кілька ліній - у безодню.

Кілька ліній - як петля.

Одна

Дві

Три

Три петлі,

не дивись.

Петля то стрічка.

Стрічка - захист.

Петля - життя

Петля - неспокій.

Сонця промінь як петля, за пером

іде вона.

Будеш сонцем миготіти,

І триматимеш ти руку,

Будем далі разом жити,

Не відчуєм смерті звуку.

Смерть німа, це не до нас.

В нас життя - то шум і сміх.

Сміх, що смерть

вже зупиняв,

Вона чекає, не ступає.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Францкевич Марла
Францкевич Марла@FrantskeMarla1

11Прочитань
2Автори
1Читачі
На Друкарні з 14 січня

Більше від автора

  • “Бути Вільним”

    Аматорські поезії, іноді, заходять задалеко, і починаєш бачити їх сюжети уві сні

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

  • v.b | N | цикл “протиріччя”

    Цей текст — про людину, що губиться серед міста й власних думок. Про відчуття, коли навколо шум і світло, а відповідей нема. Про ніч, що дробить тебе на уламки, поки ти мовчиш і шукаєш сенс там, де його не залишили.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • v.b | N | цикл “протиріччя”

    Цей текст — про людину, що губиться серед міста й власних думок. Про відчуття, коли навколо шум і світло, а відповідей нема. Про ніч, що дробить тебе на уламки, поки ти мовчиш і шукаєш сенс там, де його не залишили.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія