Украду я тебе
За ціною самого сонця,
Ти так дивно, так ніжно мене
Захопиш, мов тінь від віконця.
Мені не жаль буде втрати,
Якщо в танці зі мною ти.
Я готовий тобі все віддати,
Тільки б серце твоє знайти.
Без розбитих гір у безодні,
Що питають, мов звір, про любов.
Без жаги до кінця несвідомо,
Без прощальних, зневірених слів.
Вірш передає глибокі емоції і роздуми про долю, втрати та зраду. Він починається з образу тихих небес, які символізують безмірність і невідомість, що переплітається з людською долею. Серце в тиші не може зрозуміти, що відбувається, поки не відчуває болю гріха.
«Бен і Тінь» — це казка не зовсім для дітей, і не зовсім для дорослих. Це історія собаки, який мав дім, миску, ім’я — але щодня дивився за паркан і відчував, що шукає щось більше. Він не знає, чого саме — чи тепла, чи матері, чи власного запаху на вітрі.
У вірші "Хованки" йдеться про у спогади і переживання, використовуючи образи природи та родинних стосунків. Ліричний герой згадує про гру в хованки, яка символізує безтурботність дитинства, але також відчуває ностальгію та сум за втраченими моментами.
