Письменник щось тихо писав,
Ельфи, огри та тролі
переживання тихо вливав.
Коли стіну рушали,
Із переживаннями, хворобливою головою, жінками.
Клавіші крихтіли, знак невірний,
Стуливши голову, мілко сопів.
Під новорозпеченим багаттям, слів витяг
Мертві душі, клаптиками тихо кружляли,
Коли романи відходили назад, до всесвітів із пластику, холодного вогню.
У вірші йдеться про глибокі почуття та спогади, які викликають листи з чужими звістками. Головний герой відчуває ностальгію за рідним містом, яке є для нього особливим і неземним.
Третя частина розповідає про відчуття, які відкриває для себе Бен: вони різкі, таємні. Але в таємниці криється щось, щось неземне і зле. Може, ця пригода принесе не тільки радість, але й горе. Поки серце не тужить, йому зустрілася подруга, яка погодилася піти, але чи надовго?
В минулій частині "Бен і Тінь" ми знайомилися з персонажем і відкривали його світ. Ця частина — дрібний флешбек, який відкриває паралель між людиною і твариною. Сусідський хлопчина доволі схожий на нього, особливо в прагненні до чогось, що може забрати ту самоту, яка його їсть.
Світлана Молотковська 52 роки, м.Калуш Івано- Франківська обл. Медсестра анестезіології і реанімації. Захоплююсь поезією з дитинства. Своїх збірок не маю. Поезія розміщена в декількох альманахах та місцевих газетах .
Вони кажуть молися. Про здоров'я і успіх, про кохання і мир,молися про щастя. Молися про хороші зуби,премію,відмінні екзамени і букети квітів. Молися щоб ті перестали стріляти, чи принаймі наші вистрілювали їх краще.
Світлана Молотковська 52 роки, м.Калуш Івано- Франківська обл. Медсестра анестезіології і реанімації. Захоплююсь поезією з дитинства. Своїх збірок не маю. Поезія розміщена в декількох альманахах та місцевих газетах .
Вони кажуть молися. Про здоров'я і успіх, про кохання і мир,молися про щастя. Молися про хороші зуби,премію,відмінні екзамени і букети квітів. Молися щоб ті перестали стріляти, чи принаймі наші вистрілювали їх краще.
