Письменник щось тихо писав,
Ельфи, огри та тролі
переживання тихо вливав.
Коли стіну рушали,
Із переживаннями, хворобливою головою, жінками.
Клавіші крихтіли, знак невірний,
Стуливши голову, мілко сопів.
Під новорозпеченим багаттям, слів витяг
Мертві душі, клаптиками тихо кружляли,
Коли романи відходили назад, до всесвітів із пластику, холодного вогню.
У цьому вірші звертаються до річки, яка символізує спогади, емоції та переживання. Розповідають про своє каяття та любов, яка переплітається з болем і втратами. Річка стає свідком його почуттів, а також місцем, де зберігаються незавершені листи та думки
У вірші автор висловлює своє захоплення світом і його красою. Він вітає світло, яке приносить радість і надію, підкреслюючи важливість кожного моменту. У рядках згадуються чотирнадцять всадників, які символізують нові можливості та зміни, пов'язані з досягненням повноліття.
Вірш передає глибокі почуття любові та ніжності, які відчуває ліричний герой. Він описує простирадло, яке пахне коханою людиною, символізуючи близькість і інтимність. Долоня коханої є для нього невідомою, але цінною, що підкреслює силу почуттів.
Оповідання друге, в якому ми потрапляємо до Столиці Королівства, а також знайомимося із самою Королівською Чарівницею.
Що б ви не казали, тримайте це осторонь від чужих вух: Напишіть історію, в якій є фраза "мої вуста закриті".
В університетській бібліотеці працював Арсен Верес — брюнет з фіолетовими очима. Бібліотека для нього була не просто місцем роботи, але і затишним притулком, де було комфортно, як удома...
Оповідання друге, в якому ми потрапляємо до Столиці Королівства, а також знайомимося із самою Королівською Чарівницею.
Що б ви не казали, тримайте це осторонь від чужих вух: Напишіть історію, в якій є фраза "мої вуста закриті".
В університетській бібліотеці працював Арсен Верес — брюнет з фіолетовими очима. Бібліотека для нього була не просто місцем роботи, але і затишним притулком, де було комфортно, як удома...
