Психологічний роман Бориса Антоненка-Давидовича «За ширмою»

Борис Антоненко-Давидович написав чудовий роман, якій порушує тему батьків і дітей.

На зображенні може бути: текст



На цю книгу натрапив випадково і в мене не було ніяких сподівань щодо неї.

Думав що це якийсь детектив, але помилився. З перших сторінок книга зацікавила, затягнула у сюжет. Життя людей, що може бути цікавішим.

Це глибоко психологічний роман, в якому автор показує безмежну материнську любов. Трагічна історія молодого лікаря, якій за своєю роботою та сімейними проблемами не бачить, що його мати відчуваючи свою непотрібність занедужала на смертельну хворобу. Та коли він зрозумів, що втрачає мати було надто пізно щось виправляти.

Письменник майстерно змалював образ лікаря, привертає увагу до його внутрішнього світі. Кількома важливими штрихами він показує нам завжди зосереджену зовнішність, серйозність тощо. Але за цією зосередженістю, головний герой не помічає родинні проблеми щодо відношень дружини з матір’ю, виховання сина.

Головний герой ніби складається з двох людей. Одна рішуча, енергійна на роботі. Дуже професійно підходить до виконання своїх обов’язків. Друга - безхребетна, слабка у сім'ї.

Крім образу головного героя, автор майстерно зобразив дружину лікаря. Яскраво показав «русскую душу» та так вміло, що хотілося придушити цю жінку. Цей персонаж викликав тільки огиду, та бажання, щоб з нею щось трапилось недобре. Пуста всередині та зовні, вона вважає себе талановитою художницею, але бездарність не сховати.

Образ матері. Безкорисний. Душевний. Характер матері автор передав через її ставлення до людей, через її вчинки. Така собі свята, яка жила заради сина. А тепер вона живе за ширмою у кабінеті. Одинока й не потрібна.

В неї натягнуті відношення з невісткою, син її не помічає. Але її любов до сина настільки міцна, що вона готова на все ради нього. Змиритися зі своїм становищем тощо.

Другорядні персонажі теж цікаві. Вони показують читачу образи людей того часу.
Автор заглиблюється у психологію персонажів, розкриває їхній внутрішній стан.
Важко передати всі почуття, які виникали під час читання. Цю книгу треба прочитати, щоб зрозуміти й можливо не один раз.

А вам сподобалась ця книга? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

***********************************************************************************

Ставте вподобайку. Шукайте «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

Хроніки Книголюба у соцмережах :  Фейсбук,  LiveJournal,   Telegram,   Twitter,   Tumblr,   Крок вперед!  Instagram

*****************************************************************

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

*****************************************************************

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Maksym Botvinnikov
Maksym Botvinnikov@Booklover

Хроніки Книголюба- це я

2.3KПрочитань
20Автори
20Читачі
На Друкарні з 24 лютого

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Згасання

    Мені 4 чи 5 років. Я сиджу на підвіконні, впершись чолом у холодне скло. Всі довкола метушаться. Мама просить мене прибрати іграшки. Світ закривається у собі.

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Чи варто вам відвідати "Проклін-зону" від Роджера Желязни?

    Читання Проклін-зони знову змусило задуматися над тезою чи потрібно читати класику зараз, коли виходить стільки всього нового, а часу на все не вистачає? Бо як на 2024-й рік книга відверто посередня і не несе взагалі нічого нового своєму читачеві.

    Теми цього довгочиту:

    Фантастика
  • Глянувши на давноминулий день…(есе про Всеволода Нестайка)

    16-го серпня 2014 року свій земний шлях завершив Всеволод Нестайко. Пройшло десять років і зараз ми про нього згадуємо. Не те щоб він був забутим, викинутим на узбіччя історії персоналією чи подібним. Аж ніяк – ще за життя Всеволод Зіновійович став класиком літератури.

    Теми цього довгочиту:

    Україна

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Згасання

    Мені 4 чи 5 років. Я сиджу на підвіконні, впершись чолом у холодне скло. Всі довкола метушаться. Мама просить мене прибрати іграшки. Світ закривається у собі.

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Чи варто вам відвідати "Проклін-зону" від Роджера Желязни?

    Читання Проклін-зони знову змусило задуматися над тезою чи потрібно читати класику зараз, коли виходить стільки всього нового, а часу на все не вистачає? Бо як на 2024-й рік книга відверто посередня і не несе взагалі нічого нового своєму читачеві.

    Теми цього довгочиту:

    Фантастика
  • Глянувши на давноминулий день…(есе про Всеволода Нестайка)

    16-го серпня 2014 року свій земний шлях завершив Всеволод Нестайко. Пройшло десять років і зараз ми про нього згадуємо. Не те щоб він був забутим, викинутим на узбіччя історії персоналією чи подібним. Аж ніяк – ще за життя Всеволод Зіновійович став класиком літератури.

    Теми цього довгочиту:

    Україна