Невеличкий огляд без натяків на експертність.
5. Undertow
Пам'ятаю вперше взагалі не зрозумів, що я прослухав. На контрасті з іншими альбомами це щось було окерме і незрозуміле: всі пісні зливались для мене в одну і я не міг за щось зачепитись. Знав звідси тільки Sober, яка єдина мені з цього альбому тоді подобалась. І вирішив, що я на якийсь період відкладу переслуховування, окрім окремих пісень, типу того самого Sober, а потім Undertow i Disgustipated(сподіваюсь я правильно натикав назву...), які мені все ж сподобались. До того ж в мене було таке різноманіття з інших альбомів, де пісні вже були такі знайомі і стиль впізнаваніше. А цей можна було використовувати тільки як важку артилерію, для... окремих випадків.
Але в якийсь момент старе набридає і хочеться чогось такого... Ну знаєте, знайомого, але при цьому нового. І що? Правильно, я згадав, що є цей альбом. А якими фарбами він заграв одразу, варто було тільки дати йому можливість розкритись! Ніби я слухаю щось нове, з нотками гранжу, який мені так подобається. Враховуючи це "брудне" звучання і відмінність від того, що можна почути на наступних альбомах(бо то був все ж крок вперед), це стало ковтком чистого повітря. Нагадало мені, ніби це щось цікаве, що ти залишив в шафі на якийсь час і забув. А потім знайшов, відкрив коробку, а там лежало ТАКЕ, що ти навіть не зрозумів, як міг це ігнорувати. Все одно п'яте місце, бо наступні мені подобаються значно більше. Але до цього я тепер постійно повертаюсь.
Найкращі пісні: Уваги тут заслуговує майже все, але окремо виділю такі як Prison Sex, Sober, Bottom, Crawl Away, Swamp Song, 4 Degrees.
4. 10 000 Days
Важко робити подібні рейтинги, коли усі альбоми сприймаються як щось ціле. Просто сприйняття змінюється під конкретні настрої. Той під щось більш агресивне, той на подумати, той посумувати і так далі. Тому я б не сказав, що цей альбом має чітко стояти на 4 позиції. Він так само може ділити й першу, в залежності від настрою, як і усі інші.
А враховуючи його наповнення, з такими цікавими піснями, як Wings for Marie, 10 000 Days, Rosetta Stoned, Right in Two і так далі. Чого вартує один тільки The Pot, який я переслуховував теж безліч разів.
Правда альбом підходить більше під якийсь сумний, чи мрійливий настрій. Бо якщо вам треба агресія, можна пошукати її в інших альбомах. Тут скоріше трохи заспокоїтись і задуматись, можливо слухаючи його у похмурий день, коли за вікном дощить. Я взагалі не уявляв, що Tool можуть бути такими ліричними, бо чув до цього тільки інші альбоми, типу Lateralus чи Aenima. Але може я тоді був ще не так знайомий з їх музикою. До того ж кожен новий альбом, що я вмикав, заслуховувався мною по десятку разів. Тільки з Undertow відносини були важкими, хоч потім я його теж прийняв як рідного.
Найкращі пісні: теж важко визначитись. Але нехай буде Jambi, Wings For Marie(обов'язково дві частини), The Pot, Rosetta Stoned(з попереднім треком в якості вступу), Right In Two.
3. Lateralus
Ну це був перший альбом, з якого я взагалі почав знайомство. Правда, це й не дивно, враховуючи, що він найпопулярніший. Колись давно почув пісню Schism і так на неї підсів, бо нічого подібного раніше не чув. А потім почав копати глибше, знайшов Parabol'у і теж слухав це десятки, чи не сотні разів. Правда тоді я чогось обходив стороною інші альбоми, можливо мені здавалось... Не знаю, що мені здавалось, але я просто їх не чіпав. Певно чекав зручного моменту. І радий, що він все ж настав.
Але й без такого моменту можна сказати, що цей альбом можна було б слухати все життя і все одно знаходити в ньому щось нове. По "глибині", напевно, він найкращий. А ще він найбільш мемний, з усіма цими числами Фіббоначі і подібним.
Найкращі пісні: Grudge, Patient, Schism, Parabola, Ticks&Leeches, Lateralus, Reflection.
2. Fear Inoculum
Так, так, я знаю, що про нього почнуть казати. "Нецікавий, вилизаний звук, невиправдані очікування, зовсім не те, що було раніше, от би ще один Lateralus, музика, щоб пітніти під неї в качалці, половина пісень - пустий інструментал" і таке інше. Але справжні поціновувачі зрозуміють, що це пусті слова. Бо він ні на краплину не гірше за попередні, а в чомусь так і взагалі краще. Краще точно в звучанні, бо таке враження, що вони чекали 13 років, щоб записати це отак, краще в мелодійному плані, хоч стосовно цього теж можуть бути питання. Наприклад, що пісні пусті, і більшість з них - інструментал. А я скажу, що не пусті, а медитативні, які зачаровують і змушують задуматись. А може Мейнард був надто зайнятий своїм вином. Хто зна...
До того ж там таке різноманіття, така складність, така насиченість... Як можна мати до цього претензії? Тому якщо щось і "вилизано", то це тільки ваші вуха після прослуховування.
А стосовно пісень для спортзалу, чи хтось навіть скаже для машини - хіба це теж щось погане? Ви чули колись, які пісні можуть грати в спортзалі? І (якщо це про музику в машину) хіба ви не посміхнетесь, якщо в когось з вікна буде грати Pneuma на повній гучності? Отож.
Мені навіть здається, що я прийшов до цього альбому надто пізно. Тому переслуховую його зараз майже кожен день. Тут просто нема поганих пісень. Тільки 7empest іноді може бути трохи "важким". Але не в плані звучання, а в плані насиченості. А от, до речі, про насиченість це до наступного альбому.
Найкращі пісні: мабуть тут навіть не зможу виділити одну. Тож хай будуть всі. До того ж це справжній монстр в плані тривалості пісень.
1.Aenima
Так, це перше місце. Несподівано? Бо він для мене найрізноманітніший по звучанню пісень, по наповненності, по текстам(навіть не враховуючи деякі приколи). Від нього віє ще тою агресією від Undertow, але при цьому вже й більшою складністю і упорядкованістю від Lateralus. В якому ще альбомі Мейнард шепоче вам на вухо під гарну піанінну мелодію, який ви asshole?
Це просто те, що я можу увімкнути спочатку і не помітити, як вже пролетіла година часу і закінчився увесь альбом. Я навіть не знаю, яку пісню тут виділити. Певно це буде Third Eye, якщо брати по наповненості. А так кожна пісня має свій настрій і по-своєму цікава. Не скажу, що інші альбоми нецікаві... Просто цей займає окреме місце. І дарує цілу палітру різних емоцій.
Що ще можна сказати? Краще взяти і послухати, бажано все по черзі. І зосереджено.
Найкращі пісні: а тут є погані? Треба слухати усе від початку і до кінця.
Бонус: Opiate
Невеликий альбом, в якому зібрані взагалі найперші(а може є експерти, що знають більше за мене) пісні. І це схоже на доповнення до Undertow. Принаймні в такому ж, якщо навіть не в більш агресивному настрої. Але основна цікавинка тут - сама пісня Opiate. Вона варта окремої уваги. Вже тоді це була пісня на майже 9 хвилин(розділена на дві, що додає хаотичності), що ніби наяткає нам на майбутнє, в якому вийде альбом, де всі пісні будуть по 10 хвилин. Але хіба це погано?
А ще гурт перевипустив її сінглом у 22 році, який мені сподобався навіть більше за оригінал. Бо звучить якось більш цілісно. З оцими вставочками з барабанів, замість доволі хаотичних звуків з оригіналу. Але це кому як подобається. Послухайте обидва варіанти. А там і весь альбом, особливо якщо всі попередні альбоми вже стали для вас як рідні.
