Сімейна лікарка виписала направлення на рентген трьох суглобів. Каже, просто із цим папірцем приходите до поліклініки, запитуєте в реєстратурі, де рентген, і стаєте в чергу. Я так і зробив.
Запитав у жінки, що була якнайдалі від кабінету рентгену, чи не вона остання, та підняла голову, подивилася на мене так, ніби я допустив, що вона не остання в черзі, а остання в цьому житті, витримала паузу й сказала розчаровано-втомлено: «Останні там». Я пішов туди.
Знайшов кінець черги. Повна зала людей. Одразу виникло бажання піти геть. Поки можеш ходити — йди... Невідомо, скільки воно триватиме. Можливо, нескінченно. Але я подолав цю спокусу.
Сів на лавку. Дістав книгу. Добре, що я подбав про свій комфорт і маю, що читати. Та якою б захопливою книга не була, у медичних стінах все йде якось мляво... Може, я помилився із жанром? Що найкраще читати в лікарнях?
Підходили люди, бачили чергу й в сум'ятті запитували: «А це всі на рентген?!.». Ні, просто прийшли посидіти...
Хоча дійсно, половина людей очікувала на результати. Однак чекати були готові не всі. Деякі одразу заходили до кабінету. З магічною фразою «Мені тільки спитати...». На них шикали й казали, що результати медпрацівниця сама виносить до коридору й оголошує прізвища.
— Не треба заходити, вона нервує, коли так роблять.
— Я теж нервую! Так що тепер!..
Поглядав на «свого» чоловіка. Тобто на того, за ким зайняв чергу. В один момент мені здалося, що він змінив обличчя...
— Ви куди?!
— Я займав за тим чоловіком! Правда, він тоді мав не такий вигляд...
Але ні, виявилося, що це інший сів поруч із ним і затулив його собою.
Заходжу. Медпрацівниця дивиться на моє направлення і каже: «Ці два рентгени в нашій поліклініці не роблять, а третій — у сусідньому кабінеті. Бідна дитина, вистояла даремно чергу...».
Знову мене назвали дитиною. Правда, я був у масці. Масці дитини. Жартую, у медичній масці.
До мене скрізь звертаються на «ти», іноді кажуть «дитина» чи «хлопець». А мені вже 38 років. Цікаво, у 50 мене також будуть називати дитиною?
Пішов до сусіднього кабінету. Там черги немає.
Показую направлення. Операторка рентгену запитує, які в мене скарги. Каже, що може хоч всі суглоби опромінити, але спочатку краще проконсультуватися з ортопедом, ніж навмання робити рентген, а вже потім прицільно дослідити необхідні ділянки.
— Навіщо тоді сімейна лікарка виписала направлення одразу до вас?
— Лікарі теж можуть помилятися...
Дитина з підозрою на артроз пішла додому.
(Артроз... Красивий діагноз. Є в ньому щось мистецьке. «Він був такий творчий, що навіть хвороби в нього були арт...»)
Даремно просидів чергу й без результату побував у двох кабінетах.
Ну, хоча б книжку почитав. Правда, таке відчуття, що інформація не засвоїлася, треба буде перечитувати...
