Що ж, після вартових треба було зіграти в щось зовсім вже простеньке, і "Планета Лани" такою є.
Почну зі слона в кімнаті - графіка. Думаю для 95% людей причиною зіграти в цю іграшку стала саме вона. Графіка на кшталт класичних картин із насиченим намальованим фоном і деталями. І... Це був головний плюс гри.
Музика. Вона тут спокійна і зроблена переважно під стиль мелодій шкатулки (10 професійних аналізів музики з 10). Не сказати що тутешній саундтрек зносить башту, але той що йде з жіночим вокалом занурює в атмосферу досить добре. А ось надокучливий "ПАМ-ПАМ-ПАМ-ПАМ-ПАМ" (він зациклений, і тривалий час ви слухатимете ці нестерпні 4 звуки), який мені тепер у жахіттях снитиметься, з цим, як ви зрозуміли, не справляється.
Геймплей. У перші години гри це виглядає незвично, у нас є помічник, є кілька інструментів і все начебто добре, але... Друга половина гри що повинна з цим робити? Серйозно, нам дають камінь, яким ми контролюємо істот, гаразд кльово, що далі? А, його більше і не використовують далі, весь геймплей зводиться до "Тисни на D доти, доки не дійдеш до наступної головоломки, дії повторювати до самого фіналу". Думаєте я перебільшую? Зіграйте в неї і рахуйте щоразу, коли треба буде тягнути колоду, просити кинути мотузку і грати в кішки мишки з ворогами (з скінченими таймінгами). Якщо в першій половині геймплей ще намагалися урізноманітнити іншими активностями, то в другій мені запам'яталися тільки два моменти, включно з фіналом, і вгадайте що? ПРАВИЛЬНО! Обидва з них це не головоломки! Ви думаєте що це я вдарився головою і покриваю образами невинну простеньку гру, так? А ось це ми розберемо в наступному пункті.
Головна проблема гри - сюжет. Здивувалися? Я можу переказати весь сюжет в одному реченні. Ми шукаємо свою... Як там її взагалі звали? "ЕЕЕЙООО", ось, так, ми шукаємо її. Усе. Це і є мета гри. Наступний абзац спойлерний, але якщо чесно, фінал, по-моєму, тепер усім очевидний.
Так, ми в якийсь момент знаходимо кота, потім вивчаємо тутешній лор (насправді придумуємо), і як підсумок рятуємо людство, знову. Звернули увагу на останнє слово? Адже події відбуваються на іншій планеті, бо Землю захопив ШІ, який люди все одно навмисно притягли з собою на нову планету, намагаючись втекти від нього... *Важкий подих* Гаразд! Мабуть, це я занадто тупий і не розумію геніальність всього, що відбувається. Мені хтось може пояснити, що за геній додумався розкидати ці срані таблички, які повинні були пояснити лор особливо допитливим людям? Так-так, звертаємо увагу на "повинні були", бо о диво, ми дізнаємося, що весь цей час ми перебували не на Землі, розбитий корабель людей, виявляється, летів із космосу, і ви не повірите, вони були із Землі, прикиньте? Адже саме це воістину головна таємниця гри заради якої потрібно шукати 10 табличок. Так, з мене досить, готуйте підсумки.
Вердикт. "Planet of Lana" - гарний 2D платформер з нікчемним сюжетом, задушливим геймплеєм і 4 локаціями, щоб ви не застрелилися в першу з чотирьох годин гри.
Оцінка: 7,5/10
P.S. Ці 1,5 бала я додав до початкової 6/10, бо, по-перше, механіка взаємодії з котом усе-таки була гарною ідеєю, і, по-друге, я поважаю 2D і насичені мальовані картинки, але скажу одразу – барвисті моменти в грі можна перерахувати на пальцях рук, не варто грати в "Лану" заради картинки.
