3.12.2012 р.
***
Зраджена знову,
Забута та зимня:
Мо те з прокльонів
Чи й доля така...
Та оковирна, осінню скута,
Не уповільнена моя душа!
***
Апофеоз... Мудрі слова
Не набуватимуть змісту
Для особистої сили, буття,
Як не забракне ме хисту.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 27 липня
Більше від автора
Вам також сподобається
Теми цього довгочиту:
ПоезіяТеми цього довгочиту:
ПоезіяВірш N3
Охх цей вірш для мене був знаковим так як, його я писав після літературного вечора.
Теми цього довгочиту:
Білий Вірш
