3.12.2012 р.
***
Зраджена знову,
Забута та зимня:
Мо те з прокльонів
Чи й доля така...
Та оковирна, осінню скута,
Не уповільнена моя душа!
***
Апофеоз... Мудрі слова
Не набуватимуть змісту
Для особистої сили, буття,
Як не забракне ме хисту.
3.12.2012 р.
***
Зраджена знову,
Забута та зимня:
Мо те з прокльонів
Чи й доля така...
Та оковирна, осінню скута,
Не уповільнена моя душа!
***
Апофеоз... Мудрі слова
Не набуватимуть змісту
Для особистої сили, буття,
Як не забракне ме хисту.