В першій частині я писав тільки про українські гурти, а тепер час пройтись по світовій рок музиці і виділити найцікавіше з того що я почув і побачив за цей рік.
Коли я підготував список і окремо з нього виніс всі українські гурти у мене лишилось 18 позицій про які хотілось написати. Щоб зробити тексти дещо зручнішими, я цей список розбив на два по 9 і тут буде представлена перша половина.
Все тут представлене обрано на мій дуже суб’єктивний смак і не дивуйтесь якщо не побачите тут куди більш відомі гурти. Я вважаю що справжні скарби треба шукати глибше ніж на рівні мейнстриму.
Чемпіони року - Feuerschwanz
Щодо найкращої пісні року, то тут у мене був безальтернативний фаворит, який, судячи з статистики, я прослухав трохи менше двохсот раз за 8 місяців його існування. Це пісня гурту Feuerschwanz за участі вокалісти гурту Eluveitie Фабьєн Ерні: “Bastart Von Asgard”.
Дуже чіпляюча мелодія, яскравий контраст високого вокалу Фабьєн, агресивного Хауптмана і різноманітного Мецнера, комбінація соляків на гітарі, скрипці і волинці… Результуюча енергетика просто зашкалює!
І ця пісня стала частиною альбому “Fegefeuer” який для мене не менш впевнено став прикрасою цього року.
“SGFRD Dragonslayer”, “Die Horde”, “Highlander”, “Morrigan”, “Valkirren”… Кількість епічних пісень просто неймовірна.
І так вже сталось що про одну з пісень цього альбому варто окремо загадати в рамках наступної категорії:
Міні-тренд року - рок гурти і качалки
Це не щось інноваційне коли рок гурти зачіпають так чи інакше качалки в своїх кліпах. Але цього року якось до цього питання картинка намалювалась особливо різностароння.
По перше спорту (в своїй власній менері) посвятили пісню вище згадані Feuerschwzan. Їх “Berserkermode” зачіпає тему фізичної форми текстом і проходиться катком по ній відповідним кліпом. Одним з найкращих що я бачив в цьому році (а уж Ісуса-культуриста мабуть взагалі більше ніде не побачиш).
Інша справа Skar Productions. Цей ютубер просто присвятив пісню своїй качалці (за її певного спонсорства). І вийшло просто шикарно!
Дуже вдало вийшов в пісні контраст між потужним і місцями екстримальним вокалом виконавця і веселенькою мелодією клавішних. Що якраз і створює настрій, відповідний до важкої праці яка приносить задоволення, такої як робота в спортзалі.
Фентезі року - Dark Side of the Moon
Кавер-гурт Dark Side of the Moon було засновано гітаристом Feuerschwanz ще в 2021. Він запросив колегу по основному гурту Дженні Дієл в якості арфістки (а ще аніматора, і всі відео гурту знімаються на студії її і двох її друзів), одну з найяскравіших метал вокалісток сучасності Меліссу Бонні з гурту Ad Infinitum (хоча її можна почути ще багато де) і наразі вже її чоловіка Мортена Леве Соренсена з гурту Amaranth. Вчотирьох вони почали робити кавери на пісні з відомих кінофільмів.
Цього року у них вже назбиралось матеріалу для повноцінного альбому, тож світ побачив “Metamorphosis”, в якому здебільшого були кавери, але знайшлосі місце і для авторської пісні (що до речі цікаво, судячи з статистики саме вона має найбільше прослуховувань в альбомі):
Я назвав цю категорією фентезі через першоджерела більшості пісень на які вони робили кавери: Гаррі Поттер, Гра Престолів, Хоббіт, Відьмак…
Використання таких контрастних по звучанню інсртументів як електрогітара і арфа, в поєднанні з дуже багатим вокальним арсеналом Мелісси, дозволило створити цікаве переливчасте звучання яке може змінитись кілька раз за пісню і від легенької ніжної пісеньки поступово дійти до рівня брутальності норманських берсерків (варто віддати належне Меліссі, на відміну від наприклад Аліси з Arch Enemy вона використовуючи гроул не забуває про чистий вокал і в ньому вміє бути дуже різноманітною).
Повернення року - Exit Eden
Exit Eden це типовий представник класу супергуртів - колективів що складаються з виконавців у яких є постійні власні гурти, але які час від часу об’єднуються для того щоб записати щось спільне. І як і у майже всіх супергуртів у них є і типова проблема: важко навіть сказати коли гурт все ще існує, чи вже зник, бо зібрати всіх учасників для роботи може бути доволі нетривіальною задачею.
З 2017 року, коли вони випустили свій наразі єдиний альбом, про них не було чутно нічого. І от наприкінці цього року вони подали ознаки життя, та ще і які. Почалось все з новини зі знаком мінус: повідомлення, що одна з учасниць не повернеться вже в новому записі. Але враховуючи довгу тишу, за цим повідомленням ховався і величезний плюс: повернення таки буде! І нещодавно воно відбулось, при чому доволі неочікуваним чином. Гурт, який до цього виконував лише кавери, повернувся з першою власною піснею (кавер гурти що пишуть першу власну пісню це схоже ще один міні-тренд цього року).
Цю пісню (“Run!”) вони записали разом з Марко Хієталою, колишнім багаторічним басистом-вокалістом Nightwish і… магія Марко в тому що це почало звучати як Nightwish, при чому на піку потужності (є в синергії 3х голосів дівчат з Exit Eden щось що нагадує Тарью).
Слідом надійшов і кавер, але вже не на попсу (що було основною першого альбому), а на рок-класику: Journey - Seprate Ways.
Схоже все йде до повноцінного альбому в 2024 і виглядає він дуже багатообіцяюче.
МакАрифметика року - Angus McSIX
Був собі такий Angus McFife. Лідер гурту Gloryhammer і персонаж їхніх же пісень:
Був так років 8, аж поки не потрапив під машину репресій “культури відміни”. Десь сплили скріншоти старезного чату, де були його жарти, які не сподобались сучасним прогресивним активістам. І продюсер гурту вирішив що час МкФайфа пройшов. Вокаліста вигнали і… я б не сказав що гурту це пішло на користь (їх нові роботи недотягують по рівню до того що було).
Що ж стосується самого Ангуса, то він вирішив почати нове музичне життя, тепер вже як Angus McSIX. І на початку 2023 року світ побачив новий гурт, названий на честь свого засновника.
Дебютний сингл зі скромною назвою “Master Of The Universe” просто таки перенасичений відсилками. Він співає, про те що його поглинули вогні, але він не втратив свою душу, про те що він загубив свій молот (відсилка до назви колишнього гурту і до того що будучи в ньому він практично не розлучався з величезним молотом), а натомість знайшов собі меч, і так далі. По суті, вся пісня це маніфест його повернення, маніфест супротиву і готовності рухатись далі попри хейт.
І новий гурт реально вивів його творчість на якісно новий рівень. Це просто ода мистецького абсурду. Пісня про динозавра з лазерами (“зробеного в Токіо”) яскравий приклад, який дає чітко зрозуміти що гурт і не намагається бути серйозним. Пафосним так, але цей пафос зумисно доводиться до абсурду.
Творчість гурту максимально націлена на те щоб розважати. Все, від музики до костюмів, працює на цю одну мету. При цьому треба визнати, що попри відверто комедійні тексти, музика дуже вдала. Епічна, ціпуча і така під яку і самому хочеться взяти в руки меча.
До речі, мечу вони присвятили окрему оду:
Дебютний альбом “ANGUS McSIX and the Sword of Power” вийшов навесні і дуже рекомендується тим хто хоче веселого несерйозного і мелодійного металу.
“Реінкарнація” року - Beyond the Black
Про цей гурт у мене був окремий довгочит:
Там же я детальніше писав і про найсвіжіший альбом. Тож тут я просто ще раз його відмічу і пораджу до прослуховування.
Альбом називається “Reincarnation” і він по суті являє собою квінтесенцію нового досвіду гурту і повернення до його коріння.
Диско-метал року - DragonForce - Doomsday Party
Диско це не зовсім той жанр який очікуєш від гурту DragonForce, але цього року вони реально здивували видавши шикарну композицію з відповідними домішками:
Це однозначно одна з найяскравіших пісень цього року.
Зомбі-дебютанти року - Dominum
Тут ми ще раз маємо згадати гурт Feuerschwanz. На те є 3 причини:
Вони дуже посприяли маркетингу цього нового гурта своїми соц. мережами (звідки я власне і дізнався про їх перший сингл)
Засновник гурту є один з авторів пісень для гуртів Feuerschwanz, Vision of Atlantis і інших
Вже згадана Дженні Дьєл з Feuerschwanz і Dark Side of the Moon займалась зйомкою їх кліпів і концертних виступів
По суті, ми маємо справу з цілою екосистемою яка пов’язує чимало німецьких гуртів, особливо фолкових. І от в цій екосистемі з’явився новий цікавий елемент: Dominum.
Не знаю наскільки на ідею гурту вплинув Ковід-19, але той факт що гурт про скаженого доктора, що створює вірус і перетворює всіх на зомбі з’явився після пандемії, наводить на думку що вплив був.
І треба віддати належне автору, він взяв дуже заїзжену тему і зміг створити навколо неї щось реально унікальне і цікаве завдяки музиці.
Здавалось би це не та історія де може з’явитись бажання підспівувати, але воно виникає майже в кожній пісні завдяки дуже яскравим, чіпляючим мелодіям і атмосферному вокалу, з яким не завжди навіть треба бачити виконавця щоб уявити його рухи і поведінку (мені цей ефект нагадав Джека Горобця з Піратів Карибського Моря).
Ще до виходу повноцінного альбому я вже знав що цей гурт має бути в цій підбірці, але вже є і альбом. Вийшов буквально сьогодні вранці і цілком виправдав очікування. Не можна сказати що 100% пісень це топ (дивно було б це очікувати від дебюту), але більшість з них реально класні.
Називається він “Hey Living People” і, хай і має зовсім не новорічний настрій, це все одно прекрасний прощальний подарунок 2023го року, значно кращий за сам рік (хоча бути кращим за 2023 чи 2022 роки не так то і складно, якщо подумати).
Робота над помилками року - ALL FOR METAL
З гуртом ALL FOR METAL вийшло все доволі цікаво. Якістю музики вони порадували по суті з самого початку, а от з загальним враженням на початку все було складніше.
Гурт явно черпав натхнення з Manovar і подібного і задумувалось щось по настрою схоже на наприклад Brothers of Metal (епічне, яскраве, з гуморними елементами, але все одно з закосом під пафосні вікінгські стереотипи). Але по факту вийшло не зовсім так. Вийшло по звучанню щось середнє між Brothers of Metal і власне Manovar, а от картинка (від якої мені чомусь згадався бар “Голуба Устриця” в серії фільмів Поліцейська Академія) в їх першому синглі “All For Metal” (2022) радше пасувала б більш гумористично-пародійному гурту на кшатл Gloryhammer або Grailknights. Те саме було характерне і для пари наступних відео.
Коротше кажучи на початку був певний диссонанс від різних сторін їх творчості.
Коли ж я побачив їх новіші, вже цьогорічні, роботи то вони мене приємно здивували. Відбулось ряд дрібних по суті змін, але всі вони пішли на користь. Трохи переробили костюми (тепер “Голуба Устриця” вже не пригадується), запросили ще одну гітаристку, що додала цікаві гітарні соло, різноманітніше почали використовувати вокальні здібності своїх вокалістів, а не тільки покладатись на контраст їх голосів, покращили постановку кліпів (тепер це не виглядає як середньовічні пауер рейнджери)… Та навіть зміна колькору волосся і зачіски їх першої гітаристки якось гармонічно вписалась в ці зміни (посприяло зникненню ефекту косплею, оскільки зараз вона якось органічніше вигладяє в образі).
Також звертає увагу факт, що це вже щонайменше другий рок-гурт який почав регулярно використовувати дівчат-аніматорів для своїх шоу (першим є Feuerschwanz і у них навіть “бронеліфчики” схоже від одного майстра).
Це яскраво помітно на відео з нарзікою з живих виступів до пісні “Run” (популярна назва для пісень цього року, від якого реально хочеться тікати).
Енергетика помітно що у них шалена. Дуже б хотілося їх побачити наживо.
Вийшов цього року і їх дебютний альбом. І чесно скажу, він мене приємно здивував своєю якістю. Особливо неочікуваним сюрпризом стала балада “Legends Never Die”. Прекрасна лірична і потужна робота.
Вся ця робота над дрібними недоліками і над новим матеріалом робить особисто для мене гурт ALL FOR METAL одним з головних відкриттів 2023 року, навіть при тому що знаю я про них ще з моменту появи в 2022.
Така от вийшла перша половина закордонних музичних підсумків. Якось так склалось що сюди здебільшого потрапили метал гурти. В другій же частині знайшлось місце і для фолку, і для репкору і для інших цікавинок. Її я розраховую підготувати і викласти на цих вихідних.
