Ця стаття підготовлена на основі матеріалів розслідування, з повним текстом якого можна ознайомитися за посиланням: Викриття російської мережі впливу.
Використання релігійних та ідеологічних конфліктів як засобів зовнішнього впливу стало невід’ємною частиною сучасної гібридної війни. Матеріали останніх розслідувань та судових рішень вказують на те, що російські спецслужби систематично використовують так звані «антикультові» мережі для розпалювання суспільної ворожнечі, дестабілізації роботи правоохоронних органів та дискредитації громадянських ініціатив. Головним механізмом цієї стратегії є створення «ресурсних пасток», де дешеві провокації змушують державу витрачати величезні кошти та зусилля на боротьбу з вигаданими внутрішніми загрозами.
Контекст і передумови: інфраструктура «антикульту»
В основі російської системи впливу лежить розгалужена ідеологічна та кадрова інфраструктура, сформована навколо «антикультового» руху під егідою російської православної церкви. Центральною фігурою цієї мережі є Олександр Дворкін, засновник Центру релігієзнавчих досліджень святого Іринея Ліонського та президент РАЦИРС. З 2009 по 2021 рік Дворкін обіймав посаду віцепрезидента європейської федерації FECRIS, що дозволяло йому транслювати російські наративи на міжнародному рівні.
РАЦИРС, створена у 2006 році, об’єднує церковно-місіонерські структури Московського патріархату для боротьби з релігійними меншинами, які маркуються як «деструктивні секти». Комісія США з питань міжнародної релігійної свободи (USCIRF) ідентифікувала цей рух як фактор тиску на свободу совісті та загрозу демократичним свободам.
Європейський плацдарм: французький кейс та сербський слід
Одним із найбільш показових прикладів використання релігійної напруги спецслужбами рф стала серія нападів на культові споруди у Франції у 2025 році,. Згідно з матеріалами судових рішень, російська розвідка фінансувала осквернення синагог (травень 2025) та мечетей (вересень 2025) у Парижі. Заарештовані громадяни Сербії зізналися, що отримували накази та гроші (1000–1500 євро за акцію) безпосередньо від структур розвідувальної служби рф.
Ключовим фігурантом цієї справи є Момчило Гаїч (прізвисько «Калуджер» — Монах), який тісно пов’язаний із сербським церковно-антикультовим середовищем. Гаїч був ідентифікований у Москві в храмі представництва Сербської православної церкви. Дослідження його зв’язків вивело на єпископа Іринея Бачського та патріарха Порфирія, які роками співпрацювали з Олександром Дворкіним на ґрунті боротьби з «сектами».
Балтійська модель: політика та контррозвідка
У країнах Балтії антикультова повістка також тісно переплетена з російськими мережами впливу:
У Латвії до просування Дворкіна була залучена Тетяна Жданок (депутатка Європарламенту, щодо якої у 2024 році розпочато провадження за шпигунство на користь ФСБ). Також Андрій Мамикін, проти якого порушено справу за прославлення злочинів рф, організовував конференції за участю членів FECRIS.
У Литві загрозою національній безпеці було визнано Миколу Рижака — колишнього співробітника КДБ, який разом із Дворкіним просував ідею боротьби з «деструктивними сектами». Рижак відкрито заявляв, що релігійні об’єднання є «готовими осередками для підривної роботи».
Український вектор
В Україні антикультова мережа почала будуватися задовго до повномасштабного вторгнення. Згідно з даними «Surkov Leaks», антикультист Павло Бройде ще у 2002 році створив разом із Дворкіним мережу «Діалог». Бройде фігурує у листуванні помічників Владислава Суркова як розробник проектів щодо розколу України та федералізації.
Діяльність української активістки Ірини Кременовської також має системні перетини з російською інфраструктурою через партнерство з ресурсом antisekta.org та підтримку з боку сайту Олександра Новопашина (віцепрезидента РАЦИРС). Кременовська рекомендувала російського антикультиста Олександра Невеєва, відомого радикальною антиукраїнською риторикою.
Показовим став кейс міжнародної громадянської платформи «АЛЛАТРА». Кампанія проти неї розпочалася у 2015 році на ресурсах Московського патріархату. У 2023 році Генпрокуратура рф визнала «АЛЛАТРА» небажаною організацією за підтримку України. Майже синхронно в Україні Кременовська лобіювала переслідування цієї ж організації, називаючи її «проросійською».
Аналіз методів: «Ресурсна пастка»
Експерт з російської розвідки Андрій Солдатов пояснює логіку таких операцій: вони змушують спецслужби витрачати ресурси на сфабриковані внутрішні конфлікти. У випадку з «АЛЛАТРА» в Україні було проведено близько 70 обшуків. Однак 25 лютого 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд у Києві підтвердив законність діяльності організації та її патріотичний характер. Таким чином, державний ресурс був витрачений на переслідування організації, яка діє в інтересах України.
Діяльність на підтримку України як об’єкт атаки
Переслідування платформи «АЛЛАТРА» має на меті нейтралізацію її міжнародної адвокації на користь України. Організація офіційно засудила російську агресію та послідовно підтримує територіальну цілісність держави на світових майданчиках.
Ключові напрямки міжнародної роботи:
Громадська дипломатія в США: У 2026 році в Капітолії відбулися конференції «United in Liberty» та «Freedom Has a Name and It’s Called Ukraine» за участі американських конгресменів, українських депутатів та головного рабина Моше Реувена Асмана. Знаковою подією стало спеціальне відеозвернення Дональда Трампа до учасників конференції у Вашингтоні.
Наукова та правозахисна діяльність: Платформа бере активну участь у кліматичних форумах ООН (COP29, COP30), конференціях Європарламенту та заходах до 50-річчя Гельсінського заключного акта у Відні.
Визнання Ватиканом: Діяльність «АЛЛАТРА» отримала апостольське благословення Папи Франциска (2024) та Папи Лева XIV (2025).
Мета російської атаки: Дискредитація «АЛЛАТРА» вигідна рф для паралізації проукраїнської ініціативи, що тісно співпрацює з демократичними партнерами на Заході.
Використовуючи наклепи та сфабриковані справи, антикультова мережа намагається позбавити Україну важливого каналу міжнародної підтримки, штучно втягуючи українські спецслужби у «ресурсну пастку».
Висновки
Антикультова мережа — це інфраструктура для проведення гібридних операцій рф.
Метод «ярликів» використовується для дегуманізації груп населення та маніпулювання силовим апаратом.
Для України та Заходу діяльність цієї мережі є питанням національної безпеки, оскільки вона переносить війну всередину суспільства.
