Шампанське з бузини —
поглянь уважно:
метеликів агонія в фужері.
За мужність.
За залізо.
За ромашки.
І за листи чорницею на папері.
Я – жінка. Не діли зі мною небо.
Я хочу все, невинайдене й дивне.
Я виростила соте твоє древо,
з твоєї крові зброджувала вина.
Я падала та піднімалась з яру,
я позбирала перли по пустелях.
Тепер я хочу Сонця із Ак’яру.
Тепер я хочу зорі Коктебеля.
Я цілувала крізь терни колючі.
І як же я пʼяніла бузиною.
Тепер я хочу васильків
й рішучість.
А ще листів:
«Твоє імʼя, з любовʼю».
