В мене питання виникли ще на етапі визначення, а що взагалі означає термін ,,традиційні стосунки,,. Оскільки загальноприйнятого визначення в наукових колах немає. Кожен же ж і так, либонь, має інтуїтивно дійти до цього ,,правильного,, визначення. Чоловік кохає жінку, сам проявляє ініціативу, потім вони одружуються, народжують дітей, він працює, вона - готує, прибирає, виховує дітей, робить все можливе, щоб лишати свій вигляд на 20 навіть після тільки двадцяти років шлюбу.
Друге питання. Чого це божевілля ми маємо називати ,,традиційним,,. Ми не називали модельні фігури жінок з явними розладами харчової поведінки в фільмах нормальними/звичними чи традиційними. Бо це дуже далеко від того, що було закладено в нас природою. І на мою думку, то зовсім не те, що мало би бути нормою в суспільстві.
Тоді чому? Чому суспільство дійшло до висновку, що саме такий обмежуючий тип стосунків має бути найбільш признаним?
По-перше, так історично склалось. Релігія, відсутність прав у жінок, війни, безлад у світі. Оскільки як не дивно, в дикій природі жінки імовірно дуже часто вагітніли і трохи менше вирощували дітей. А комусь боротись з усіма зовнішніми чинниками, включаючи голод, треба було. Тому з дикої природи аж до наших днів зберігся образ мами-господарки. Хоча, звісно, не все було саме так, моногамія надзвичайно рідко зберігалась у сім’ях. Через що ми і маєм сильне кохання три роки, а далі вже емоції пригасають.
Це скоріш за все тільки мій перший допис з теми ,,традиційних,, стосунків. В ньому я хотіла почати підводити до того, що традиційне взагалі не означає норму/природність подібних стосунків. Відстоювання прав не є чимось новим, особливо новою модою у молоді. То все започатковувалось дуже давно, однак тільки зараз має змогу показати себе на такому рівні.
Такий в мене ліричний, трохи узагальнений вступ до теми. Далі - цікавіше.
Бережіть себе, близьких і донатьте. Цілуюю
