щодень

вмираю серед свого «я»/всього я невпинно

тягнучи з собою безлічи дурниць

що був(колись) казав, робив, вчиняв, творив...

до кінця дотягну все те

з чим завжди жив

кінець серпня 23-го
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Eonirota
Eonirota@eonirota

шо

1.4KПрочитань
5Автори
34Читачі
Підтримати
На Друкарні з 15 квітня

Більше від автора

  • Піксель-арт: словник

    "Невичерпний глосарій піксель-арту, описового характеру, складений на основі деяких елементів, що спостерігаються у тому, що приблизно називають «піксель-артом».

    Теми цього довгочиту:

    Піксель Арт
  • Піксель-арт: Селективне Обведення

    передмова: це переклад зі статті - на pixel-zone. Деякі матеріали були зміненні, доповненні, прибрані, бо я так вирішив за краще.

    Теми цього довгочиту:

    Піксель Арт
  • небуття

    тисячу планів відкладу на завтра

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

  • “ Студентські роки “

    Ностальгія по-минулому, стала для нас звичайною справою. Згадки, як ішли по знайомим вулицям до школи, як окликав друзів по дорозі, сміючись прощався, закинувши портфель на плечі, і не дивлячись в роки майбутні, - з великою примхою години проклинав біля парти, з візерунками

    Теми цього довгочиту:

    Ностальгія
  • Альбер Камю «Чума». Зло, що поступово руйнувало місто

    Як можна випробувати суспільство? Як пробудити бажання до опору, співчуття та солідарності? Як пережити масштабне лихо, проте, навіть, вкінці «метафоричного бою» знайти сенс для подальшого існування.. знайти те, заради чого варто жити

    Теми цього довгочиту:

    Література

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • “ Студентські роки “

    Ностальгія по-минулому, стала для нас звичайною справою. Згадки, як ішли по знайомим вулицям до школи, як окликав друзів по дорозі, сміючись прощався, закинувши портфель на плечі, і не дивлячись в роки майбутні, - з великою примхою години проклинав біля парти, з візерунками

    Теми цього довгочиту:

    Ностальгія
  • Альбер Камю «Чума». Зло, що поступово руйнувало місто

    Як можна випробувати суспільство? Як пробудити бажання до опору, співчуття та солідарності? Як пережити масштабне лихо, проте, навіть, вкінці «метафоричного бою» знайти сенс для подальшого існування.. знайти те, заради чого варто жити

    Теми цього довгочиту:

    Література