Часом, буває, не помічаєш доволі очевидних речей.. Ти звикаєш до чогось: до буденності, людини, роботи. Але щось всередині тебе ніби підказує, що все йде не так, як має бути..
Ти можеш ігнорувати ці знаки або ж просто їх не помічати. Але найстрашніше те, що ти можеш ніколи не зрозуміти, не усвідомити, хто чи що ‘це’ насправді є…
Найстрашніше — не змогти побачити очевидних речей, думати, що все пройде, що ти все переживеш, і продовжувати далі лишатися там, не на своєму місці, рухатися туди, де тебе не має бути або ж бути не з тим, з ким потрібно...
Але, якщо вже це ‘щось’ до тебе говорить, то, будь ласка, спробуй сісти на мить і вслухатися, що воно тобі говорить!
Це відлуння, цей знак, цей внутрішній голос завжди знає більше за тебе, він бачить усе те, чого ти не можеш, або ж просто не хочеш бачити і розуміти! Він знає, як буде краще для ТЕБЕ, і тому намагається сказати тобі про це…
Будь ласка, почуй його! Він робить це для тебе. Ти — людина, а він — твій порадник, твій захист, твій щит. Тож, чуй його!
І повір, внутрішній голос майже ніколи не помиляється!..
