Спробуємо спокійно в усьому розібратися.
⚡️ ДИСКЛЕЙМЕР⚡️
💫 ДАЛІ МОЖЛИВІ СПОЙЛЕРИ💫
«Справедливість» - цікавий термін, який викликає протиріччя. Бо для кожного, вона в своєму.
Чи справедливо відібрати золото у багатія та віддати бідному?
Чи справедливо бути пограбованим?
Чи справедливо ділити людей за типажами, поведінкою, розумовими здібностями?
Чи справедливо узагальнювати усе та усіх?
Чи справедливо проводити чіткі межі того, що «справедливо», а що ні?
Ким є той, хто вирішує, що собою являє «справедливість»?
Наскільки справедливий цей хтось?
Чи справедливо він визначив, що саме йому вирішувати, що таке «справедливість»?
Як ви зрозуміли, сьогодні під наш приціл потрапив саме він – комікс під назвою «Справедливість» у абсолютному виданні.
В даному омнібусі чекає багато усього. Достатня кількість сюжетних обертів та роздумів, одначе сконцентруємося ми лишень на певних питаннях.
Перше - один з моїх самих улюблених конфліктів: злодій, який виобразив себе героєм. Прекрасно, як для початку, га? А скільки ще цікавого всередині, м-м-м… це як чарівні боби з хлопчика, який жив.
Робота, яка гідна поваги. Можна було б її порівняти з «Рукавицею нескінченності» по масштабам подій, проте… ми цього не робитимемо. Взагалі, будь-які співставлення, це частіше за усе дурня, на яку ви дарма витрачає час.
*Написала людина, яка планує пост з протиставлення графічної новели та екранізації «V-означає вендета», ага-ага
Отже, сюжет починається з ілюстрації сновидіння, котре навіюється суперлиходіям по усьому світу в один й той самий час. То є дивне, страхітливе видіння, яке розбурхує кров.
Апокаліпсис.
Кінець усього сущого, який не змогли спинити навіть найвеличніші герої Землі. Ба більше, уся Ліга Справедливості гине під час тих лякаючих подій.
*Трошечки так десь вилізає з підсвідомості сцена з «Ери Альтрона», де Тоні Старк бачить власний страх, еге ж? Проте, це жодним чином не пов’язані речі. Просто цікава примітка (типу).
І що ж робитимуть наші лиходії в такій скрутній ситуації? Пустяться берега (навіть сильніше, аніж до цього), бо їм начхати на людство й на власну долю також, тому що таке життя в братви? Хах, та ні… стануть тими самими героями, покликання яких, ну може і не врятувати усю планету, проте зберегти частину розумного населення.
Чуєте, чуєте? Запахло каверзою.
Але про це пізніше.
Прекрасна ціль, обережні методи... Та годі, кого я обманюю. Ніякої «лагідної» українізації не буде! Репресії за будь-що українське, хіба були сильно «м’якими»? Кхм-кхм, пробачте, тож не про це. Просто судячи з усього подіяв двадцать п’ятий кадр зі Степаненко… чи Сітченко… а може Стерненко, хрін його знає. В будь-якому разі, злочинці ніколи не відрізнялися надто поблажливими прийомами. Тож, на цей раз, вони спробували стерти Лігу з обличчя Землі. А от був би в них той зошит… Та що ж таке! Одні ліричні відступи! Пробачте.
Просто подібне траплялося не вперше. Ніби це ж нормально, що лиходії хочуть прибрати героїв, і так по-колу, раз за разом одне й те саме… Але! Особисто мене зачепив масштаб. Уявіть, що усі-усі вороги зібралися разом та виступили проти ЛС, себто об’єднали зусилля в цій боротьбі, ще й провернули нальоти зненацька, в різних точках світу. Та-а-ак, оце воно. Ті самі швидкі ендорфіни, які ти отримуєш, коли тільки починаєш читати даний комікс
*Не зважаючи на те, що я вболівала за Лігу. Ну, бо так.
Окей, окей. Ви зараз маєте нагадати мені про те, що періодично створюються злодійські альянси, які діють за ідентичним принципом. Однак, хочу зауважити знову, що в цьому союзі був ледь не кожен відомий суперзлочинець.
Дивнувато так? Бачити від них таку злагодженість у вчинках. Проте зараз не про це.
Лиходії активно йдуть по світу, і подібно апостолам несуть людству власне вірування, через дива. Проповідують про обраність тих, хто довірить їм свої життя. Вони лікують страшні хвороби та створюють оази в пустелі. Неймовірні речі відбуваються навколо. Спершу, віри у щирі наміри послужити добру, не так вже й багато. Проте згодом, суспільство починає забувати про старі гріхи та більше тягнутися до колишніх злочинці.
Повне обілення образу злодія.
Навіть мене обдурив подібний підхід. Справді. Чесно.
«Я була професійно опрацьована брехунами»
Декілька днів назад я бомбила на «Білого лицаря» за подібний хід, а тепер купилася, у чому справа? Що таке?
Відповідально заявляю - маю справку за іншим діагнозом. І це не якась там субособистість.
Дійсно, через мій опис, ці ситуації можуть здатися схожими, проте корінь зовсім інший.
В попередній арці, яку ми обговорювали, трапилася підміна понять. Замість усіма обожнюваного Джокера, ми отримали просто ніякого Нап’єра. Тобто, АБСОЛЮТНО іншого персонажа.
В цьому ж випадку: «Злодій бачить себе героєм. У цьому і є істина сутність Зла», - цитата одного з творців коміксу.
Напевно, саме заради того, аби підняти це питання, я й почала розповідати зав’язку сюжету.
Люди – неоднозначні особистості.
А персонажі, часто з утрованими рисами, тим паче.
Саме після цього омнібуса, мені довелося замислитися над тим, хто в дійсності ближчий до нас: герой чи лиходій? (важливо підмітити, саме «лиходій», а не «злочинець»)
На чиєму місці опинився б кожний з нас, якщо можливими були б події, прямо як в коміксах?
*Ця фраза звучить так по-дитячому, ех
Злодій вчиняє жахливі вчинки, переслідуючи особисті цілі, вишукуючи зиск від ситуації. Часто, вони навіть мають передісторію, яка трагічно подібна до подій, які трапилися в героя. Питання в тому, як людина обирає саме такий шлях та, чи не піддалися б ми спокусі піти тією хиткою стежиною?
Насправді, ось чому мені подобається нова ера лиходіїв. Вони доволі часто наділені живими і зрозумілими архетипами, які можуть зустрітися й в реальному житті. Хтось скаже, що через них романтизують страшні речі, і я погоджуся.
*Хоча людям тільки дай… та можеш навіть не давати, вони самі візьмуть і зроблять ту кляту «романтизацію». Так було, є й буде.
Проте неоднозначність персонажа, робить захоплюючим спостереження за ним з кіноекранів або сторінок будь-якої літератури. Типаж антилиходія, який став доволі популярним останнім часом, то взагалі мій фаворит.
Так от, у вчинках «колишніх» злочинців «Справедливості» можна побачити ті самі прекрасні мотиви, під якими завуальовано відпочивають старі прагнення.
Лекс Лютор виступає одним з основних антогоністів. Його мотивація, забрати у «нову епоху» лишень обдарованих та здорових членів суспільства, а усіх інших полишити за бортом Ковчега. І тут питаннячко: наскільки дурне його бажання розподілити людство на сильних та слабких? Якою мірою це аморально та карно?
Певна що кожен всередині себе відповість, що даний підхід не припустимий.
А чому ж?
Дивлячись на таку несправедливість більшість з нас виступає за рівність, кричить про повагу, проте частіш за усе, ці слова лунають через приниження і засудження оточуючих за будь-що: зовнішній вигляд, релігію, смаки, погляди і таке інше (підтримка рабсії не контриться, бо «москаляку на гіляку»). Благочестя, м-м-м…
Отже ми не приймаємо мотиви та методи Лютора. Проте розділяємо оточуючих на касти кожен день.
*А деякі кончені країни навіть нападають на інші, аби довести щось собі там. «Я такий особливий, я такий дохуя особливий… та в пизду блять!»
Невеличкий поточний висновок: утопії не існуватиме, допоки на Землі живуть люди.
Особисто я - не герой, і ніколи б ним не стала. Певно тому, мені просто недоступна їх логіка. Нескінченно жертвувати власним благом заради невдячного соціуму, перед носом котрого помаши пиріжечком… і ось люди вже улесливо аплодують тим, хто зовсім нещодавно пхав сто копанок їм в печінку, без перерви на обід. Тепер вони стоять в черзі, сподіваючись побачити новий світ, котрий подібний до Раю…безкоштовний, відкритий для усіх бажаючих.
І гадаєте, що хоча б хтось почав мати сумніви з приводу того: а чи настільки відверті нові ідоли в обличчі старих лиходіїв? Чорта лисого. Тому більшість бажаючих отримати безоплатний обід, й опинилися у пастці.
А цього варто було очікувати.
*Ну от чому звичайних індивідів, завжди зображають такими дурнями. Ми насправді усі віримо у безкоштовний сир? Ця вигадана реальність по-дурному нагадує справжню.
Мало хто заслуговує другий шанс, тому що майже жодна людина не здатна до кардинальних змін. Якщо вам ввижається, ніби її «мов підмінили», то замислитеся: може з-під маски, яку прийнято надягати в соціумі, просто почало проступати справжнє обличчя.
Дати лиходіям можливість обвести себе навколо пальця, то є нормальна історія. Думаю, приклади «Храму народів», «Сім’ї», «МММ» та безлічі інфоциган, не дадуть збрехати.
Я не люблю демонізувати усе навколо (окрім обсосні), тому було прикро бачити, як щира віра людей, у «прекрасне майбутнє» вщент зруйнувалася, через нестримні злодійські амбіції.
Кінець частини першої.
