…….………………. * …….……………….
Сьогодні я вмираю на снігу,
Розкинувши вітвлясті руки.
Та ні, не назавжди… Я по весні збігу,
Сріблястим вогником в дощі вгамую тугу.
Ти зрозумієш. Ти відчуєш певну мить,
Коли під серце раптом аж підстрибне
Щось неймовірне. Птахом відлетить
Усе пусте. І небо нас обійме.
Що? Вже належить самоті вона?
Хіба? Ану іди поближче!...
Так дуже палко… Ось струна.
Вона давно співає твої пісні.
Краплинки на щоках. І тане лід.
Ми довго йшли. Тепер друга молитва
В твоїх очах майбутнім блискотить.
І такі теплі руки… Сльози… Квітнем.
Лютий 2009
.….…………….. * .….……………..
