Друкарня від WE.UA

Союзне — не радянське

Оригінально публікація на WordPress від 25.03.2023.

Печиво “Харківське”, колишнє союзне.

Відносно нещодавно російський кулінарний історик Павло Сюткін опублікував у ЖЖ цікавий допис про пастилу.

Виявилось, що кількашарову пастилу в Росії звуть “Союзною”. Притім на позір “радянська” назва не має жодного стосунку до Влади Рад і відома ще з XIX сторіччя.

Читаючи ту замітку, як харків’янин, не міг не пригадати зовнішньо подібне й однойменне печиво — “Союзне”, — традиційне і вельми популярне в Харкові.

Щоб переконатись у такій самій природі назви печива, зазирнув у старенький словник 60-х років. І бінго! “Союзний”, поміж іншим, значиться там саме як кондитерський термін!

СОЮЗНЫЙ, ая, ое. […]
7. Состоящий из нескольких слоев разного свойства, вида и т. п. Союзный камень.
<> О кондитерских изделиях. Союзная пастила. Союзное печенье.

Словарь современного русского литературного языка. Том четырнадцатый, Со-сям / [редакторы тома Л. И. Балаханова, Л. А. Войнова]; Академия наук СССР, Институт русского языка. — Москва; Ленинград : Изд-во АН СССР, 1963 — С. 457-458.

Проте такі нюанси мало кого турбують. Харківську смакоту однаково “декомунізували”. Нині печиво продають під назвою “Харківське”, що насправді непоганий варіант, оскільки воно міцно асоціюється з цим містом.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
М. М. Безрук
М. М. Безрук@UeArtemis

Аматор мовознавства

141Довгочити
9.3KПерегляди
38Підписники
Підтримати
На Друкарні з 18 квітня 2023

Більше від автора

  • По-дружньому про переклад Варкрафту

    Денис Скорбатюк, координатор проекту “Легенди Blizzard” видавництва Molfar, започаткував серію, як на мене, вельми цікавих статей про перекладацьку роботу над франшизою. Тому хочу в праві нашого давнього знайомства трошки прокоментувати ці замітки.

    Теми цього довгочиту:

    Переклад
  • Періодика і буркотіння

    Оскільки в Хтивітирі у мене назбиралась помітна вервечка дописів, думаю, варто перенести мої зауваження у блог. Справа в тому, що минулої осені я повторив експеримент із передплати періодики: цього разу я виписав дві літературні газети й іменитий журнал “Критика”.

    Теми цього довгочиту:

    Газети
  • Кінець?

    Минулого разу я писав такий допис на півмертвому ЖЖ. Що ж, іще одна платформа йде в небуття. Шкода. Я вже призвичаївся тут.

    Теми цього довгочиту:

    Друкарня

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: