Спів не закінчувався,
Очікуючи медового ранку
В осліплюючій дощовій аурі
Такого простого топоту
По плитках карикатури та гірського мистецтва,
У промоклій одежі, очікуючи нової днини жовтневого ранку.
Спів не закінчувався,
Очікуючи медового ранку
В осліплюючій дощовій аурі
Такого простого топоту
По плитках карикатури та гірського мистецтва,
У промоклій одежі, очікуючи нової днини жовтневого ранку.
В лазарет ступаю я,
сповідь про втрату, самотність і примирення з болем. Ліричний герой звертається до друга чи, можливо, до частини самого себе — до того, хто залишився поруч у спільному “човні” життя
Текст про глибокі емоції, втрати та спогади. Він передає відчуття смутку і самотності, коли тіло і душа переживають труднощі. Відстань між людьми створює напругу, але спільні спогади допомагають зберегти зв'язок, навіть у важкі часи.
Вірш про кохання, сильні почуття, які можуть різко обірватися - без причини. Односторонньо.
Вірш, написаний за чверть годинки буквально, перед черговою Першою Кавою в кнайп-клубі "Купідон", доки всі збиралися й сходилися. Там же й продекламований.
Вірш про кохання, сильні почуття, які можуть різко обірватися - без причини. Односторонньо.
Вірш, написаний за чверть годинки буквально, перед черговою Першою Кавою в кнайп-клубі "Купідон", доки всі збиралися й сходилися. Там же й продекламований.