Бурхливий вал ледь теплої води,
Гуляє там, удалині від пляжу.
А я стою на березі один,
Ще постою, і на пісочок ляжу.
Пісок вологий, липне до спини,
У небі хмари мережЕво в'ються,
Мені цікаво де смієшся ти?
Чи ніжне щастя уночі присниться?
А може зараз вийдеш як Венера
з піни морської наче жінка мрій?
Це так годую спогад ніжний мій.
І не ридання згадувати варто,
моє минуле - вже давно пройшло
і ти у нім - неначе біле тло.
