@irina_virna
Одного разу ти сказав мені,
що я тебе приворожила.
Але за законами будь-якої магії
потрібна за це жертва.
І твої такі яскраво-блакитні очі
з часом вкрилися цвіллю.
А в мої коси поступово
вплелись нитки сивини.
Після цього раптово я замислилась:
чи насправді приворожила тебе саме я?
Можливо, моя жертва віддана після того,
як приворожив мене ти?
Як діє ця стара магія:
"плюс" на "плюс" чи "мінус" на "мінус"?
Чи такі привороти взаємовиключають
жертви обох...
або навпаки...
27.10.2024
...чекаєш, мрієш, тужиш до відбою...
...із мене витікають слова...
Та не потрібен ти мені... "забуття"...
Цей вірш — про тихе дорослішання крізь втечі й марення. Про спогади, що старіють разом з тобою, нагадуючи: навіть якщо все мине, здатність любити і сміятись попри тривогу — єдине, що тримає людину живою.
Не кожен пес відданий, не кожна людина пес. Але залишається ним до кінця виключно десь всередині.
Цей вірш — про тихе дорослішання крізь втечі й марення. Про спогади, що старіють разом з тобою, нагадуючи: навіть якщо все мине, здатність любити і сміятись попри тривогу — єдине, що тримає людину живою.
Не кожен пес відданий, не кожна людина пес. Але залишається ним до кінця виключно десь всередині.
