Прокинся мій світанку,
Я щоночі вечорію,
В зітханнях очима згораю,
Руками торкався тіла, - як на баллу одному.
Вона каже: " Ти притягуєш мене, в полуденному світлі."
При стрічці відкритій, ми пролунаємо
При камуфляжах і вкорочених штанцях,
Згораю у танці - тільки вдвох
В оповіданні " Репортер " розгортається напружена історія про журналіста Ренді, який намагається викрити корупційні схеми мера, представника могутньої родини Сакліфів.
У вірші передаються глибокі емоції та прагнення до любові. Ліричний герой готовий на все заради близькості з коханою, навіть якщо це означає втрату. Через образи танцю та тіні він висловлює ніжність і бажання знайти справжнє серце, уникаючи болю і зневіри.
У вірші йдеться про складні сімейні стосунки та емоції, пов’язані з життєвими змінами. Описується весняна ностальгіа і туга, коли чоловіки проводжають невістку, а діти співають, проводжаючи. Сімейний конфлікт між матір'ю та сином підкреслює напругу в родині, що губить себе саму.
Сьогодні я вмираю на снігу, Розкинувши вітвлясті руки. Та ні, не назавжди… Я по весні збігу, Сріблястим вогником в дощі вгамую тугу.
Вперше викладаю вірші на друкарню. До речі, цей я вперше в принципі показую в люди. Відпускаю від потаємних закаулків душі
Кохання буває довгим - а буває нікчемно коротким, буває по справжньому щирим - а буває не справжнім, буває першим - а буває останнім.
Сьогодні я вмираю на снігу, Розкинувши вітвлясті руки. Та ні, не назавжди… Я по весні збігу, Сріблястим вогником в дощі вгамую тугу.
Вперше викладаю вірші на друкарню. До речі, цей я вперше в принципі показую в люди. Відпускаю від потаємних закаулків душі
Кохання буває довгим - а буває нікчемно коротким, буває по справжньому щирим - а буває не справжнім, буває першим - а буває останнім.
