Друкарня від WE.UA

«Танцюючи з вовками: думки й дні» "Крила та падіння"

Я сьогодні — це вічний бій між "хочу" і "треба". Між небом і землею. Між вірою в себе — і тим шепотом, що нагадує: "А справді?" Я можу все. Я відчуваю це кожним нервом — як крила розкриваються за спиною. Вони несуть мене до мрій: до роботи, яка буде не просто виживанням, а життям. До достатку, який не означатиме рабства. До свободи, де я не прошу — я створюю. А потім — вогонь. Раптовий, безжальний. Він пожирає мої крила, залітає в груди, перетворює підйом на падіння. Я падаю. Знову. Земля холодна і тверда, як сумніви. Вона б’є мене обличчям у реальність: "Хто ти така? Чому думала, що зможеш?" Боже, як це боляче. Я ненавиджу ці падіння. Ненавиджу себе за те, що знову повірила у польот. Але ще більше — ненавиджу думку, що можу перестати намагатися. Я не хочу падати. Я хочу жити. Не просто плисти по течії, не просто виживати. Я хочу відчувати, як мої крила — навіть обпалені, навіть зламані — все ще піднімають мене. Бо якщо не я — то хто? Може, одного разу я навчуся летіти, не палаючи. Або навчиться горіти — і не падати. Або просто прийме, що кожен політ вартий болю. Але я вже знаю одне: я знову підіймуся. Навіть якщо зараз — тільки на коліна. Бо жити — це не просто дихати. Це відважуватися летіти. Навіть знаючи, що земля чекає. "Крила, пір’я та слова" Я — та, що падала. Чула, як тріщать кістки об тверду землю реальності. Вірила, що біль — це кінець. Але потім почалося обростання. Не одразу. Не пишно. Спочатку — одна пір’їнка: "Сьогодні я прокинулась і не злякалась свого відображення". Потім — друга: "Сміх, що вирвався сам, без дозволу". Потім — цілий пух мікроперемог, які світ ніколи не назве подвигом. Мої крила ще пам’ятають вогонь. Але тепер я знаю: падати — не значить програти. Бо після кожного падіння: — я знаходила слова; — вони ставали моїми пір’їнками; — а потім — крилами. Не для того, щоб летіти високо. А щоб встати. І зробити крок. Ще один. Світ, можливо, ніколи не прочитає цю книгу. Але вона вже виконала свою справу: — була свідком мого болю; — стала ґрунтом для мого пір’я; — навчила мене говорити під час польоту. Я — та, що впала мільйон разів. І мільйон і один — знайшла слова. Це не історія про героїню. Це — інструкція з виживання, написана в темряві, коли пальці шукали клавіші наосліп. Присвячується нам обом — тому, хто падав, і тому, хто допомагав збирати пір’їнки.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Barbara
Barbara@kajLSF0VuLdQVOB

4Довгочити
202Перегляди
На Друкарні з 7 червня 2025

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • Господи, Ти бачиш усе

    Я хочу заробляти гроші, в основному онлайн. Хочу бути відповідальним, закривати борги, не залежати від інших і мати можливість жити, не ховаючись, забезпечувати свою сім’ю. Це моє щире бажання. Я не приховую його від Тебе.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія
  • Любов сильніша за смерть

    Війна залишає неймовірне спустошення, всеосяжна смерть та руйнування сіють зневіру навіть серед найсильніших. Даючи відсіч найбільш нелюдським агресорам, наші предки знайшли вихід зі зневіри та передали нам свою відповідь через культуру.

    Теми цього довгочиту:

    Війна В Україні
  • Як впливає війна

    Якщо коротко, то на кожного із нас – по-різному. Загострює певні якості, відкриває нові риси характеру, змушує діяти незвично, наново пізнавати себе, шукати своє місце в цьому світі. В цей період руйнуться чи навпаки встановлюються зв’язки

    Теми цього довгочиту:

    Психологія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Господи, Ти бачиш усе

    Я хочу заробляти гроші, в основному онлайн. Хочу бути відповідальним, закривати борги, не залежати від інших і мати можливість жити, не ховаючись, забезпечувати свою сім’ю. Це моє щире бажання. Я не приховую його від Тебе.

    Теми цього довгочиту:

    Психологія
  • Любов сильніша за смерть

    Війна залишає неймовірне спустошення, всеосяжна смерть та руйнування сіють зневіру навіть серед найсильніших. Даючи відсіч найбільш нелюдським агресорам, наші предки знайшли вихід зі зневіри та передали нам свою відповідь через культуру.

    Теми цього довгочиту:

    Війна В Україні
  • Як впливає війна

    Якщо коротко, то на кожного із нас – по-різному. Загострює певні якості, відкриває нові риси характеру, змушує діяти незвично, наново пізнавати себе, шукати своє місце в цьому світі. В цей період руйнуться чи навпаки встановлюються зв’язки

    Теми цього довгочиту:

    Психологія