Я нарешті дісталася і книги Коллін Гувер Веріті, і її екранізації і умене залишилося доволі неоднозначне враження.
Почнімо з книги.
Мені подобається сама концепція: письменниця, чужий будинок, рукопис, моторошні зізнаннями і куди ж без пікантних сцен. Читається книга легко, але для мене інтрига не скасовує всіх запитань до логіки окремих подій. Звичайно тут є не надійний оповідач і можна списати на неї, але інколи хотілось так зробити 🤦🏻♀️
А тепер про фільм.
Екранізація дає можливість побачити цю історію зовсім інакше. Дуже гарна картинка, атмосфера, мені сподобався акторський склад та гра. Особисто в мене до екранізації питань не менше, ніж до книги, особливо до фіналу. Є моменти які викинули і це пішло на користь, а є речі які впливають прямо на сюжет і сприйняття героїв. Теж зменшення кількість дітей і от нащо було.
Фінал окрема історія, якщо в книзі вона старалась описати вбивство як нещасний випадок, то режисер просто забув, що в потопельників має бути вода в легенях у великій кількості, а якщо людину придушили й кинули у воду, вона її вдихати не буде і там кількість буде незначна. А поліція така: так нещасний випадок, от встала і пішла, просто з вегетативного стану, а коли там нова книга 🤦🏻♀️Ну і є сумніви стосовно дій видавництва, але це й книги стосується.
То що краще — книга чи фільм?
А нічого) Для мене має місце бути обидві історії. У книги є простір для сумнівів і власних інтерпретацій, а фільм пропонує інший погляд на ці події. Сам задум чіпляє, провокує обговорення це й робили вчора з Однозначно можу рекомендувати.
