Вірш: «Багатослівні мовчанки»

поцілуй же ж мене

цілуй доти, доки доля твоя не наздожене

цілуй поки не зможеш дихати

та й так не можеш дихати без мене ти

бачу зразу ж у натовпі погляд

відчуваю, бо у сердці одразу ж тривога

та ти цього і не бачиш

ти як завжди багатослівно мовчиш

ти хочеш щось більше. завжди хотів

та я тільки стрибала у ліжка до незнайомих мужчин

вони давали надію, таку що ти і не знав

бач, моя тут вина, а ти просто злобу ховав

кричав «тільки моя». озернись

ти думаєш я прилечу за твоїм першим «вернись»?

торкайся на відстані. на більше не мрій

підійдеш ближче, тікай від сили моїх стихій

таймер запущено сонце, «тік-так»

залишу лиш мокрий слід на твоїх вустах

можливо захочеш відчути цю пристрасть

додаси трохи грубості, а я свою хитрість

хвороба твоя не пройде ніколи

ти залежний від наркотиків та моїх уколів долі

author: wwouwel

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Sonia
Sonia@wwouwel

206Прочитань
6Автори
4Читачі
На Друкарні з 27 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • “ Таємниця “

    Мить - доля секунди, яка не відіграє важливої гри. Поглянувши на неї, відчуємо зневажливий розпач, маленьке як сонце, але добре ховає щось, за собою. Таємницю, терапію, дію. Що потребує розповіді, про край теплоти, в який приходять неминучі дощі.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Дім

    У жовтневому саду, в сутінках бузкових,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (2)

Чудово

Вам також сподобається

  • “ Таємниця “

    Мить - доля секунди, яка не відіграє важливої гри. Поглянувши на неї, відчуємо зневажливий розпач, маленьке як сонце, але добре ховає щось, за собою. Таємницю, терапію, дію. Що потребує розповіді, про край теплоти, в який приходять неминучі дощі.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Дім

    У жовтневому саду, в сутінках бузкових,

    Теми цього довгочиту:

    Поезія