Вірш: «Багатослівні мовчанки»

поцілуй же ж мене

цілуй доти, доки доля твоя не наздожене

цілуй поки не зможеш дихати

та й так не можеш дихати без мене ти

бачу зразу ж у натовпі погляд

відчуваю, бо у сердці одразу ж тривога

та ти цього і не бачиш

ти як завжди багатослівно мовчиш

ти хочеш щось більше. завжди хотів

та я тільки стрибала у ліжка до незнайомих мужчин

вони давали надію, таку що ти і не знав

бач, моя тут вина, а ти просто злобу ховав

кричав «тільки моя». озернись

ти думаєш я прилечу за твоїм першим «вернись»?

торкайся на відстані. на більше не мрій

підійдеш ближче, тікай від сили моїх стихій

таймер запущено сонце, «тік-так»

залишу лиш мокрий слід на твоїх вустах

можливо захочеш відчути цю пристрасть

додаси трохи грубості, а я свою хитрість

хвороба твоя не пройде ніколи

ти залежний від наркотиків та моїх уколів долі

author: wwouwel

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Sonia
Sonia@wwouwel

182Прочитань
6Автори
4Читачі
На Друкарні з 27 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

Коментарі (2)

Чудово

Вам також сподобається