Вірш про те, що у житті й не лише все недостатнє

Костьол у невеличкому містечку в Польщі

Поріз на руці посипали сіллю.

Пече, та не так, як хотілось.

Шкіра тепер присипана біллю,

Та болю нема, як колись.

Рана уже нестерпно кричить.

Все ж, недостатньо, все ж мало.

Із середини рве, сніп іскор горить,

Áле не так, як треба. Алé неяскраво.

Кровотеча багряна б'є прямо у ґрунт,

Мов потік водяний біжить серед гір.

Та заповільна вона - швидша мала би буть,

І не такий вже й червоний лишається слід.

Коса над душею вільно висить,

Кістлява карає жахливо (не вельми).

Та недостатньо метал блищить,

Смерть недостатньо смертельна

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Віка
Віка@sydorukVika

270Прочитань
10Автори
6Читачі
На Друкарні з 18 квітня

Більше від автора

  • Полунично-червоний

    Полунично-червоні вуста смакують черешні.

    Теми цього довгочиту:

    Вірш
  • Лист

    Вони сиділи поряд щоп'ятниці

    Теми цього довгочиту:

    Вірш

Вам також сподобається

Коментарі (2)

❤️‍🔥❤️‍🔥

Вам також сподобається