Друкарня від WE.UA

Втекти від чоловіка-вбивці — це ще не кінець історії

Це одна з тих історій, де все летить шкереберть буквально з першої сторінки — автокатастрофа, яка раптово відкриває страшну правду: твій чоловік — серійний убивця. Джина Роял, звичайна домогосподарка з двома дітьми, змушена стати Гвен Проктор — жінкою, яка тікає, ховається й вчиться жити заново. Вона знаходить прихисток у маленькому селищі біля озера, і починає вірити, що все буде спокійно. Але варто лише видихнути, вкоренитись і знайти своє місце, як в озері знаходять тіло, а з минулого знову прилітає погроза. Спокій обертається на тривогу. Їй знову доводиться бути напоготові — і вона вже точно знає, що цього разу не дозволить нікому зламати її.

Книгу я проковтнула буквально за кілька днів — робота й домашні справи, звісно, гальмували, але я читала при кожній можливості (бо відірватись неможливо). Атмосфера тримає в напрузі, сюжет не відпускає. Я підозрювала всіх — і все одно була спантеличена фіналом. Гвен як героїня доволі цілісна, хоча мені трохи не вистачило рішучості в деяких її кроках. Одне її рішення взагалі здалося трохи дивним… якщо будете читати — зрозумієте про шо я.

Особливо зачепила тема суспільного осуду: як легко люди вірять, що хтось винен, навіть коли всі факти про протилежне. Цей конфлікт — один із головних у книзі, і він досить непогано розкритий, як на мене (хоча так, завжди хочеться більше, але то індивідуально). А ще іноді ловила себе на думці, що й сама вже нікому не вірю. Навіть їй, Гвен. І це ще більше підігрівало інтерес до історії.

Книга точно варта уваги, якщо ви шукаєте трилер з родинною драмою, недовірою, інтригою й темною атмосферою. Однозначно рекомендую 🤟.

📚 Це перша книга з серії «Stillhouse Lake» (в українському перекладі — «Озеро спокою»), яку написала Рейчел Кейн. У серії загалом 5 книг:

● Stillhouse Lake (Озеро спокою)

● Killman Creek

● Wolfhunter River

● Bitter Falls

● Heartbreak Bay

Поки що українською перекладена тільки перша частина. Решта доступна англійською, але, на жаль, навіть їх зараз важко знайти в наявності.

Тепер я в активному пошуку наступної частини, бо ну дуже вже хочеться знати, що буде з Гвен далі.


О, і якщо надумаєте купувати на Readeat, не забувайте про мій реферал (буде вам +150 грн бонусів на рахунок протягом 10 хвилин, якщо до цього ви не реєструвались на сайті) 🥹 + можна робить такі от вішлісти =>> https://readeat.com/dreambooks/kateryna-books-dream

📖 Book Pinterst Board => https://www.pinterest.com/katerynakresalo/books-what-to-read/ 

Долучайтесь до моєї спільноти в Pinterest та Instagram, давайте дружити і розширювати книго-комьюніті, ловіть мій телеграм канал: https://t.me/kyivlyanochka_inspiration!

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Катерина Кресало
Катерина Кресало@Kateryna.Kresalo we.ua/Kateryna.Kresalo

Dreamer | Kyiv | Ukraine

62Довгочити
745Прочитання
15Підписники
На Друкарні з 28 серпня

Більше від автора

  • «Без Меріт»: коли мовчання в родині ранить сильніше за слова

    Меріт Восс живе в родині, де зовні все ніби нормально, але насправді — суцільна тиша й недомовленість. Вони мешкають у колишній церкві, мати постійно хвора і живе в підвалі, батько одружений з її колишньою медсестрою, а брати й сестра здаються ідеальними.

    Теми цього довгочиту:

    Книги
  • “Прислухайся до брехні” Емі Тінтера: темна таємниця маленького містечка

    Люсі Чейз прокидається закривавлена, а поряд — мертве тіло її подруги Саванни. Містечко одразу вирішує, хто винен, але поліція не доводить її провину. Щоб почати нове життя, Люсі залишає Пламптон....

    Теми цього довгочиту:

    Відгук На Книгу
  • «Кістки серця» Коллін Гувен: про чесність, тишу й почуття.

    Бея Ґрім з дитинства звикла виживати сама. Без підтримки, без запасного плану, без ілюзій. У неї є лише мета — вступити до коледжу — і розуміння, що в цьому житті можна розраховувати тільки на себе.

    Теми цього довгочиту:

    Книги

Це також може зацікавити:

  • Китайці люблять хрусти

    Дочитав на днях [прим.: у травні 2021 р.] «Мурахи лізуть на дерево». Легке й приємне чтиво. У книжці знайшов доволі побіжний, однак цікавий огляд китайської кухні. Текст суто неформальний, і це зовсім не кухарська книга, а радше довільні спогади, об’єднані тематично.

    Теми цього довгочиту:

    Відгук Про Прочитане
  • “Пісня дібров“. Павло Деревʼянко

    З однієї сторони, чи потрібно писати втретє про Літопис Сірого Ордену? Всі і так зрозуміли, що це топ сучасного українського фентезі. З іншої — кожна книга трилогії унікальна і не схожа на попередню, тому хочеться хвалити кожну сторінку знову і знову.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література
  • Прямо в редакторі Друкарні, або трохи про життя та книжечки

    Це моя перша спроба створити текст у редакторі Друкарні… отже будемо поблажливими одне до одного. Зазвичай я пишу у Ворді, а потім копіюю текст у редактор, проте є якийсь шарм створювати текст прямо у мережі на улюбленій блог-платформі.

    Теми цього довгочиту:

    Книги

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Китайці люблять хрусти

    Дочитав на днях [прим.: у травні 2021 р.] «Мурахи лізуть на дерево». Легке й приємне чтиво. У книжці знайшов доволі побіжний, однак цікавий огляд китайської кухні. Текст суто неформальний, і це зовсім не кухарська книга, а радше довільні спогади, об’єднані тематично.

    Теми цього довгочиту:

    Відгук Про Прочитане
  • “Пісня дібров“. Павло Деревʼянко

    З однієї сторони, чи потрібно писати втретє про Літопис Сірого Ордену? Всі і так зрозуміли, що це топ сучасного українського фентезі. З іншої — кожна книга трилогії унікальна і не схожа на попередню, тому хочеться хвалити кожну сторінку знову і знову.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література
  • Прямо в редакторі Друкарні, або трохи про життя та книжечки

    Це моя перша спроба створити текст у редакторі Друкарні… отже будемо поблажливими одне до одного. Зазвичай я пишу у Ворді, а потім копіюю текст у редактор, проте є якийсь шарм створювати текст прямо у мережі на улюбленій блог-платформі.

    Теми цього довгочиту:

    Книги