Друкарня від WE.UA

Я звикаю…

Я звикаю думати про тебе.

Я звикаю чути голос твій.

Я звикаю і, здається, вже не треба

Ні бажань, ні моїх диких мрій.

Я звикаю лиш тебе чекати,

Я звикаю пам'ятать тебе.

Я звикаю так тебе кохати,

Що сварю сама себе за це.

Я звикаю. І для мене це - страждання.

Я звикаю. І це мука неземна.

Я звикаю до твого незнання

Моїх думок, ніжності й тепла.

1997 р. ©Ірина Вірна

ілюстрацію згенеровано ШІ

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ірина Вірна
Ірина Вірна@irina_virna we.ua/irina_virna

39Довгочити
140Прочитання
3Підписники
На Друкарні з 14 червня

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • Як відпустити кохану людину?

    Питання, на яке не має короткої відповіді. І точно буде мало одного допису.  Але з чогось треба починати, так?  Тому пишу: часто складність буквально не в тому, що вирозходитеся з людиною, а в тому, что саме ця людина задовольняла ваші певні(важливі для вас) потреби.

    Теми цього довгочиту:

    Стосунки
  • Він, я, і «Я»

    Чи буде між нами любов? Чи будеш тут Ти, коли буду «Я»?

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Як відпустити кохану людину?

    Питання, на яке не має короткої відповіді. І точно буде мало одного допису.  Але з чогось треба починати, так?  Тому пишу: часто складність буквально не в тому, що вирозходитеся з людиною, а в тому, что саме ця людина задовольняла ваші певні(важливі для вас) потреби.

    Теми цього довгочиту:

    Стосунки
  • Він, я, і «Я»

    Чи буде між нами любов? Чи будеш тут Ти, коли буду «Я»?

    Теми цього довгочиту:

    Вірші