Я розумію, слово “ефективність” може мати негативні конотації по відношенню до такої романтичної діяльності, яку називають креативністю. Бо такі слова, як оптимізація чи швидкість наче не стосуються процесу, а штовхають в бік досягнення результату. І дійсно, я хочу наголосити, що все написане далі більше спрямоване на виконання. Але якщо зовсім трішки змістити кут погляду, то наша креативність – це все ще процес створення чогось, який, я сподіваюсь, приносить нам задоволення, але ще ж цікаво поділитись нашим шедевром зі світом. Хіба ні? Результат креативності й отримання відгуку від інших дозволить нам не просто щось робити, але й приносити користь, розвиватись та вчитись.
Результат креативної роботи – це цікава штука. Не рідко ви не знаєте, чи хтось потребує вашої креативності, а суспільство не знає, чи йому це дійсно потрібно, допоки не отримає те, що ви створите.
Тому якщо, креативність – це ваша медитації, я радий за вас. Це гарний спосіб розвантажити мозок та знизити рівень стресу. Але якщо все ж хочеться трохи полоскотати власне его та спитатись світу, чи те, що ви вимудрили – це не повна маячня, то для вас наступні абзаци.
Головне – ніколи не починайте із чистого аркушу.
Починаємо широко
Креативність ненавидить чистий аркуш. Найбільш стресовий момент – це новий початок, коли не знаєш із чого почати. Тому дехто не починає і відкладає. Але ми не такі.
Креативність починається із пошуку та генерації ідей. Є таке поняття як Архіпелаг Ідей. Красива назва для досить простої активності: вивалюйте перед собою все, що маєте, все, що стосується вашої ідеї, яку хочете реалізувати. Якщо у вас є якісь нотатки, бо ви вже раніше планували та думали про предмет вашої креативності, наприклад, перед сном чи коли приймали душ, то я вас вітаю. Ви зробили 80% підготовчої роботи. Ще 20% можете витратити на дослідження тих речей, яких вам бракує для розуміння загальної картини. За відносно короткий час можна нагуглити та начатджіпітішити ще більше додаткових острівців. У якийсь момент вам треба буде зупинитись, але навіть якщо ви набагато візьмете на себе, то із цієї ситуації є вихід (пізніше розповім).
Ось ми бачимо горизонт, але тепер треба побудувати конкретний шлях.
Будуємо структуру
Ось тут ми закриваємо вентиль потоку інформації. Все, що нам треба для початку ми вже маємо (окей, уявимо, що це тільки 80%, тобто майже все, але ми вже можемо починати).
Далі пробуємо вибудувати структуру, тобто викласти наші ідеї одна за одною, у порядку їх подальшого виконання. Це може бути і деревовидна структура, не обовʼязково список. Щось із ваших ідей відкинеться, як зайве, щось займе своє місце. Якщо якась ідея все ще викликає занепокоєння через нестачу знань, то нічого страшного. Якщо вона не заважає починати, то можна відкласти її на пізніше.
Важливо ось що: не треба міксувати пошук ідей з прийняттям рішень. Вашому мозку легше концентруватись на чомусь одному.
Починаємо і ніколи не закінчуємо
Ви вже точно знаєте, із чого почати, тож творіть. І не зупиняйтесь. Але як це “не зупинятись”? Фізично ви можете відкласти вашу працю. Але перед цим побудуйте місток до наступного разу, коли б ви не продовжили креативити.
Ернест Гемінґвей не закінчував роботу над текстом крапкою. Він думав про завтра. Тому лишав собі підказки:
описував наступні кроки (у вас же є структура, обійшли один острів архіпелагу, рухайтесь до наступного)
описував теперішній стан своєї роботи (щоб було швидко зрозуміло, на чому завершена була остання сесія)
виписував всі нові ідеї, які всплили під час роботи (щось із цього може стати окремим островом)
описував конкретний намір для наступного разу
Таким чином переляк чистого аркушу нам не зашкодить.
Що ще може потрапити в підказки? Та будь-що: відкриті питання, імʼя людини, з якою можна проконсультуватись, чи навіть опублікувати незакінчений шматок роботи, щоб отримати найперші відгуки.
Якщо пручається, то відрізайте
Якщо велика кількість ідей чи планів вас демотивує, то приберіть це. Знайдіть можливість зменшити обʼєм запланованої роботи і виокремити найменший достатній результат, яким ви готові поділитись. По-перше, це знизить рівень пригнічення, що ще купа роботи. По-друге, якщо відгуки на тільки краплю від запланованого будуть позитивні, то це підбадьорить вас продовжувати. По-третє, якщо відгуки будуть незадовільні, то може й добре отримати їх якомога раніше, поки ви не витратили забагато зусиль на це. По-четверте, якщо час тисне, то відкидання всього непріорітетного – це можливість встигнути до дедлайну.
А можна також делегувати роботу більш розумним людям. Але це щось “на багатому”.
І якщо увесь ваш архіпелаг десь збережений, тобто ваші ідеї десь записані, на якомусь фізичному, а ще краще, хмарному носії, то ви можете не переживати, що щось відкинуте забудеться. Відрізайте сміливо.
Знадобилось один раз, може знадобитись ще
Ви отримали свій результат. Ви молодчинка. Стільки роботи зроблено. Стільки ідей зреалізовано. Авдиторія вашої креативності носить вас на руках і просить ще. І що, все починати знову з нуля? Архіпелаг, мости Гемінґвея, відміряти-відрізати? Залежатиме від того, як ви прорефлексуєте пройдений шлях.
Креативність не є антонімом до перевикористання. Якщо уже ви щось створили і воно запрацювало як щось ціле чи навіть як частина цілого, то не гріх цим ще раз скористатись. Із уже перевірених і працюючих блоків можна створити щось схоже і нове водночас. Тому не бійтесь перевикористати вже перевірені речі, особливо якщо це те, що було результатом вашої креативності раніше. Це зекономить вам час, заповнить порожній аркуш або стане тим самим “гвинтіком", що зміцнить вашу структуру чи план.
P.S.
Цей текст складений абсолютно і повністю із нотаток, зроблених рік тому, як доказ того, що все, що написане вище – не повна маячня.
