Здавалося б, книговидавництво в Україні зараз просто-таки процвітає: літературні новинки так і сипляться на голови читачам, тільки встигай передзамовляти. Проте сотні різнобарвних палітурок і тисячі сторінок історій можуть не потрапити на полички книгарень. І зараз ми з вами з’ясуємо чому так може статись.
Основною проблемою для книговидавництва є піратство, ба більше, це шкідливе явище несе загрозу не тільки видавцям, але й авторам та читачам.
Що ж таке піратство?
Літературне піратство, або ж контрафакція — це порушення авторського права шляхом несанкціонованого відтворення, поширення або використання літературних творів. Сюди можна віднести незаконне копіювання та поширення друкованих книг, розповсюдження електронних варіантів через піратські сайти, використання творів у комерційних цілях, а також плагіат.
Для початку розглянемо, яку саме шкоду несе контрафактна книжка авторам.
По-перше, це втрачений дохід. Автор, що не отримує відповідної винагороди за свою працю, може позбутися мотивації писати та надалі не розвиватиметься в художній сфері.
По-друге, це зменшення творчих можливостей, адже без фінансової підтримки багато молодих авторів йдуть з письменництва, оскільки втрачають можливість публікувати нові твори та прогресувати.
Таким чином, викрадення творів та публікація їх у вільному доступі чи продаж без ліцензії позбавляє літературний світ нових імен та художнього різноманіття.
А як щодо видавництв?
Загроза від контрафакту для видавництв здебільшого пов’язана з фінансовими ризиками. Видавці інвестують у створення та просування книг, проте одержують неповний прибуток. За даними Центру спостереження IPR, видавництва недоотримують дохід від 10-15% на окремих книгах і аж до 30% на бестселерах.
Чим це погано?
Нестача бюджету може уповільнити вихід новинок: і справа тут не тільки в неможливості оплатити швидкий і якісний переклад, але й у відсутності довіри авторів до видавництв, котрі не можуть захистити авторські права на продукт. Окрім цього, варто пригадати, що ще кілька років тому японські автори (манґаки) не хотіли приходити на книжковий ринок України, адже піратські манґи, врази дешевші, робили велику конкуренцію ліцензійному виданню та не гарантували прибуток. Як бачимо, утворювалось замкнуте коло:
закордонні автори не наважуються співпрацювати з українськими видавцями через велику кількість піратських книг на ринку, а контрафактна книга набуває популярності саме тому, що відсутнє ліцензійне видання.
На щастя, ця тенденція наразі змінюється, читацьке суспільство стає свідомішим, «дорослішає» та все більше уваги надає дотриманню авторських прав.
Наслідком фінансових втрат видавництва може стати зниження добротності книг, оскільки доведеться економити на перекладі, редактурі, дизайні чи якості паперу. Це не просто відіб’ється на естетичному вигляді, а й вплине на рівень тексту готового літературного продукту.
Ось тут ми і дійшли до загроз, які несе піратство для читача. Сюди належить низька якість книги, а це не тільки поганий папір та коса-крива палітурка. Нерідко сам переклад неточний, або ж, ще гірше, певної частини розділів немає. Це псує враження від книжки та не приносить ніякого задоволення від її прочитання.
Як відрізнити ліцензійне видання від контрафакту?
Неякісна палітурка, що може відрізнятися від оригіналу кольором, розмитим зображенням або ж неприємним запахом клею.
Папір нижчого сорту, сторінки та палітурка кришка можуть бути тонші, корінець занадто плоский, або ж навпаки занадто вигнутим.
Погана якість друку, оскільки більшість контрафактних книг друкують зі сканкопій оригінального твору, що спеціальним програмним забезпеченням копіюється. Так текст може бути нечітким, накладатися або ж мати купу одруківок.
Різний розмір книжок, оскільки для економії паперу розмір шрифту зменшують.
Відсутність сторінок з форзацами, із вказівкою про авторські права, видавництво та наклад, та штрих-кодом. Хоча останній може бути нечітким із натяком на колір. Оригінальний штрих-код завжди чіткий та чорно-білий.
Відсутній або несправжній ідентифікаційний номер, що є унікальним для кожного видання.
То що ж із цим можна зробити?
Відповідь на запитання дуже проста — купувати ліцензійні книги, адже це підтримає авторів та видавництва. Також варто відмовитися від покупок та завантаження контрафактних книжок, довіряти тільки перевіреним сайтам та магазинам. І, звісно ж, поширювати інформацію про шкоду піратства, жодним чином не толеруючи його.
