Писати тут «Привіт усім!», чи щось по типу «Хочу привітатись з усіма користувачами «Друкарні», вітання!», було однозначно першою моєю думкою, але я швидко стерла ці слова. Чому? Та тому що в цілому люблю писати. Мабуть, виникає питання «Якщо ти тут, то звісно, ти любиш, по іншому про це місце не дізнатись. До чого тут це?», тому даю відповідь — кожній людині, неважливо чим саме вона займається, треба з чогось почати. Вимкнути телешоу, і постояти в планці, дістати книжку з полиці, бо та вже так давно муляє очі, але якось руки не доходять, перестати листати стрічку новин чи Тік-Токів, і почати писати курсову. От і мені, і, вірогідно, вам, любі читачі, треба з чогось починати. Тут, в «Друкарні», ми пишемо. З чого почати твір на художню тему? Уявити себе там, на своїй вулиці, і описати почуття які вона в тебе викликає, чи дістати старий фотоальбом і, всміхаючись, таки знайти в собі сили написати твір «Моя родина». Як порівняти персонажів з художньої літератури? Пережити їх вчинки, побачити в них себе та своїх знайомих, описати свої відчуття відносно них.
Отже, як на мене, ми всі складаємося з емоцій, лише емоції здатні народити чудову творчість, чіпати інших людей за душу, змушувати чужі серця битись частіше! Пишімо серцем!
P.S. Детальніше про емоції та їх вплив на творчість і життя, як я те бачу, опублікую пізніше
