вбраний у зелень тихий півострів
дав прихисток стомленим гостям
долина та райська для їх юних душ
затихни, природо, їх спокій не руш!
замріяно дивлячись в небо і воду
чекатимуть заходу Сонця і сходу
вітер грайливо багаття колише
вечір огорнений ковдрою з тиші
замовкли птахи і ніхто не говорить
тріскочуть, мов хочуть сказати щось дрова
погасли світильники, темно в наметах
закінчився вечір в дослідників нетрів
минали години, вже сплять подорожні
їх не турбують видіння тривожні
жевріють останні багаття вуглинки
над обрієм ранку витають частинки
Ляна Вербицька
літо 2020 р.
