Я працюю над невеликим pet-проєктом - Learn & Play, безкоштовним сайтом з інтерактивними розвивальними завданнями для дітей 2–5 років.
Чому дорослим треба так усе ускладнювати? Чому бабуся сварилася, коли я обміняла свого "Робінзона Крузо" на плакат з Покемонами? Чому не можна було помити Марині ноги, замість виганяти її з килимів?
Втомилися від класичних сюжетів, де прекрасна принцеса просто чекає на принца у високій вежі? Сучасні батьки дедалі частіше шукають історії, які не просто розважають дитину перед сном, а й розвивають її емоційний інтелект, критичне мислення та вчать глибоких життєвих цінностей.
Ця казка розповідає про маленьку дошкільницю Регінку, яка з нетерпінням та легким острахом чекає на майбутнє шкільне життя. Під час прогулянки з мамою дівчинка потрапляє на відкриття дивовижного магазину і знаходить там особливу ляльку із каштановим волоссям, яку називає Ілоною.
Спогад про свій літній ранок з часів дитинства. Можливо, читач теж зможе відчути той неповторний смак свіжої хлібини, яку неодмінно надгризав дорогою з магазину?
Це нестримне весняне буяння наштовхує мене на спогади. Таку вже маю натуру. Був вечір. Пригасле світло сонця спадало крізь вікна на мамині квіти. Коли було принюхатись, ті квіти пахли землею і настояною у пляшках зеленуватою водою.
Ми думаємо, що можемо захистити дитину, коли вона народиться Але це ілюзія Битва за її здоров'я програна ще до початку. Пластик уже в плаценті, в пуповинній крові, в навколоплідних водах.
У марних пошуках "базового відчуття безпеки" або у чому різниця проживання війни травмованої та нетравмрваної людини. Питання: Базове відчуття безпеки У чому різниця досвідів? Чи травма готує до війни?
Перша неділя серпня. У повітрі запах кориці, ванілі та підпечених яблук — щойно вимкнув шарлотку, яку спік власноруч. Вона, здається, припіднялася і навіть не підгоріла. Втім, щодо останнього не певен: треба дочекатися, доки охолоне, а тоді нарізати і подавати з чаєм або кавою.
Емоційний, не надто структурований сплеск моїх вражень, де я дивуюсь, що люди пишуть про "щасливе дитинство" під час війни. Власне, мені це нагадує заборону на дитячі емоції з часів радянського союзу. Принагідно згадую своє "щасливе" дитинство.
Почну з попередження: йдеться саме про стосунки між дітьми і значущими дорослими. Тобто коли ти буквально не можеш втекти зі стосуків і в них же формуєш свої уявлення про світ. Чому "любов з умовами" у такому випадку все ж нелюбов?
Пишу довгі не нудні тексти
Письменник із пекла
