Заради неї він часто зривав квіти
цілунками обличчя покривав.
Заради неї він хотів горіти,
як тільки бачив очі карі – оживав.
Солодкий шоколадний погляд
його тягнув за душу день за днем.
Заради спокою її – завжди був поряд,
вгамовував її сердечний щем.
Заради нього – вона була слабкою,
дитиною, що сміхом рве усе.
Заради нього вона билася із тьмою
чекала поки в ліжку мирно він засне.
Його прозорі сині очі
давали більше сили, ніж вода.
Заради сяйва їх вона дихала щоночі
на вухо шепотіла: “Я – твоя”.
Заради неї рухалась Земля
Заради нього вітер дув щодуху
Кохання їх було, немов броня
Спинити могла все – і навіть силу звуку.
Вони кохалися, не знали ліку днів
вони боролися одне за одного з вогнями.
Та скільки б не було щасливих снів
він зник – вона сама зосталась зі сльозами.
Розгнівана весь світ перевертала
у люті – бушувала, мов гроза.
Шукати де його – вона не знала
та й він не прагнув бути знайденим сповна.
Яна Стаднічук
