Вона плаче,
Сльози витирає тихо під вікном.
Сильна наче,
Але не наповнена палким теплом.
Вона бачить,
Як життя стрімко проходить повз.
Вона плаче,
Бо застрягла у петлі власних умов.
Вона носить маску,
Посміхається, розповідає як усе гаразд:
“Наскільки ж я щаслива в власній казці!
Ой, і я не потребую всіх ваших порад”.
Вона заздрить,
Коли бачить сім’ї із дітьми кругом.
Її ятрить
Чуже кохання за вікном.
Вона бажає
отримати любов, повагу й ласку
Вона згасає,
Тому що втрапила в свою самотню підлу пастку.
Кар’єра, визнання і сцена,
Фанатів натовпи, численні виступи “на біс”,
Про неї пишуть всі – газети, жовта преса,
Але немає того, кому вона опише почуття в листі.
Вона обрала цінності найгірші –
це слава, гроші, стрімка й шалена популярність.
Але натомість кращі інші –
Сім’я, кохання й власна унікальність.
